Великі перемоги починаються з малого, а виграшні судові спори – із грамотно складеної та прийнятої судом до провадження позовної заяви. З набранням чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України суди активно залишають позовні заяви без руху через нехтування позивачами вимогами нового законодавства. Раніше такі ухвали суду переважно ґрунтувалися на несплаті чи сплаті не в повному обсязі судового збору при поданні позову, ненаданні копії позову для відповідача, проте зараз підстави стали більш різноманітні.

Чому це важливо?

Зрозуміло, що суди ухвалою про залишення позову без руху дають позивачу час на виправлення недоліків позову і приймають його до провадження, якщо позивач врахує і виконає вимоги суду у встановлений строк. Проте залишення позову без руху може мати для позивача негативні наслідки.

Наприклад, Податковий кодекс України встановлює, що грошові зобов’язання платника податку стають узгоджені і виникає податковий борг, якщо такий платник податку не оскаржить податкове-повідомлення рішення у десятиденний строк. За загальною практикою моментом оскарження у судовому порядку вважається подання позову: день отримання відмітки про отримання позову судом або день прийняття позову відділенням поштового зв’язку, якщо позов надсилається поштою. Проте інколи фіскальні органи безпідставно вважають, що якщо суд не відкриває провадження у справі за позовом платника податку (наприклад, залишаючи позов з певних причин без руху), то начебто грошове зобов’язання платника податків стає узгодженим, виникає податковий борг, а там і вимога про його сплату, опис майна у податкову заставу та інша неприємна та обтяжлива для платника податку комунікація з фіскальними органами.

Відтак, щоб уникнути таких проблем, позивачу потрібно підходити до підготовки позову з особливою ретельністю. Далі у цій статті ми опишемо, на яких підставах адміністративні суди залишають без руху позови з набранням чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, а також про інші вимоги до процесуальних документів, на які слід звернути увагу в процесі підготовки до участі в адміністративному спорі.

Докази

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 року суд залишив позов без руху, оскільки позивач не додав до позову «доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та/або письмових пояснень щодо неможливості надання доказів». Очевидно, позивач посилався у позові на певні факти, проте не обґрунтував такі обставини відповідними доказами. Відповідно ж до частини 4 статті 161 КАСУ «позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги». Зазначена норма спрямована на те, щоб, по-перше, дисциплінувати позивача і не допускати тривалі долучення доказів по ходу справи разом з додатковими поясненнями. По-друге, така вимога створена з метою забезпечити процесуальну економію та уникнути затягування розгляду справи.

Виняток із цього правила становлять випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Якщо ж суд встановить, що позивач не зміг подати докази одночасно з позовом з поважних причин і дозволить позивачу долучити такі докази з додатковими поясненнями, позивач повинен заздалегідь надіслати копії доказів (крім речових) іншим учасникам справи. В ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 року суд зазначив: «суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними».

Водночас, в ухвалах про залишення позовів без руху, суди звертають увагу позивача на те, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Такий порядок встановлює Національний стандарт України Державна уніфікована система документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, який поширює свою дію на документи, створювані в результаті діяльності, зокрема, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Відповідно до цього стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати. Таким чином учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору

Раніше суд уже після відкриття провадження у справі зобов’язував позивача подавати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, якщо про це прямо не було зазначено у позові.

Відповідно до чинного КАСУ така інформація повинна строго зазначатися в позові, а незазначення такої інформації є підставою для залишення позову без руху. Наприклад, в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 року суд залишив позов без руху і вказав таке: «недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав».

Більше того, у практиці вже є випадки, коли суд, встановивши, що аналогічна справа перебуває у провадженні іншого судді, визнав, що подача позивачем аналогічного позову суперечить завданню адміністративного судочинства, є зловживанням процесуальними правами, та застосував до позивача захід процесуального примусу, а саме штраф у сумі понад 5 000 гривень (ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року).

Підтвердження повноважень представника

Відповідно до норм чинного КАСУ сторона, третя особа в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, ким може бути адвокат або законний представник. Самопредставництво юридичної особи полягає в участі її у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення.

Сьогодні уже сформувалася судова практика щодо належного підтвердження повноважень представника, що також призвело до залишення позовів без руху.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», при чому відповідність копій таких документів оригіналу може бути засвідчена підписом судді. В той же час, доказом того, що адвокат має право на заняття адвокатською діяльністю, є свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю та/або Витяг із реєстру адвокатів. В ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018 року суд зазначив, що «на усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву відповідно до приписів ст.160 Кодексу […] :надати оригінал ордеру, Витяг із реєстру адвокатів та/або посвідчення про право на зайняття адвокатською діяльністю…»

Таким чином, позов особи був залишений без руху, оскільки її адвокат, який діяв на підставі ордеру, не надав суду разом з позовом оригінал такого ордеру – доказ того, що він має право бути адвокатом у цій справі, а також Витяг із реєстру адвокатів та/або посвідчення про право на зайняття адвокатською діяльністю – документи, які підтверджують право особи займатися адвокатською діяльністю загалом. На відміну від старої редакції КАСУ, нова не вимагає витягу із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, для підтвердження повноважень адвоката.

Що ж до самопредставництва юридичної особи, то воно здійснюється через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення. Повноваження такої особи мають бути належним чином підтверджені. В ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2018 року суд вказав: «як убачається з матеріалів позову, підписаного директором Товариства […], до нього не долучено документу, що підтверджує його повноваження на дату підписання позовної заяви (належним чином завіреної копії наказу про призначення на посаду, статуту, копій витягу з ЄДРПОУ)».

Таким чином, якщо позов підписує керівник або член виконавчого органу юридичної особи, необхідно підтвердити його повноваження актуальним витягом з ЄДРПОУ на дату підписання позовної заяви, інакше такий позов буде залишений без руху.

Скрупульозності – в міру

Відтак, сторонам при підготовці до судового процесу в адміністративному суді необхідно враховувати новели КАСУ, які стосуються оформлення заяв по суті справи, подання доказів, представництва у суді, недопущення зловживання процесуальними правами. Не виключаємо, що в процесі застосування нового процесуального законодавства на практиці ми можемо довідатися й про інші «лайфхаки» для успішної подачі позову. В той же час, суди не повинні проявляти надмірного формалізму при перевірці дотримання учасником справи тих чи інших формальних вимог, що випливає з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «ТОВ «Фріда» проти України» (Заява № 24003/07) від 08.12.2016 року.

Опубліковано: "Юридична газета", №8, 20 лютого 2018 р.