Складність процедури створення друкованого ЗМІ є однією з складових Індексу свободи преси (World Press Freedom Index), який щорічно визначається організацією «Репортери без кордонів» для 180 країн світу. При цьому мова не завжди іде про тиск або перепони з боку діючої влади – часом сама складність бюрократичних процедур може стати на заваді заснуванню газети або журналу.

Як і в багатьох інших державах, в Україні друковане ЗМІ може видаватись лише після його державної реєстрації. Разом з тим, порядок реєстрації видання в Україні складається з багатьох етапів та часто викликає питання навіть у підготовлених юристів. Запропонована нижче покрокова інструкція допоможе правильно зареєструвати друковане видання та дасть змогу кожному бажаючому реалізувати своє конституційне право на вільне розповсюдження інформації.

1. Визначитись із засновником

Засновником друкованого видання може бути будь-яка фізична чи юридична особа. Єдиним винятком з цього правила є органи державної влади і місцевого самоврядування, яким Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі – Закон про ЗМІ) прямо забороняє виступати засновниками друкованих ЗМІ.

2. Обрати назву видання

Офіційна назва друкованого ЗМІ має викладатись мовою чи мовами, на яких видання буде виходити у світ. При цьому назва видання іноземною мовою або мовою національної меншини має відповідати назві державною мовою.

Після обрання назви видання слід одразу перевірити, чи не зайнята вже така назва. Це можна зробити в Державному реєстрі друкованих ЗМІ у режимі онлайн.

3. Розподілити ролі

Для випуску газети або журналу окрім засновника потрібна редакція, видавець (виготовлювач) і розповсюджувач друкованої продукції.

Закон про ЗМІ дозволяє засновнику одночасно виступати редакцією, розповсюджувачем і видавцем друкованого видання або ж домовлятись з кожним суб’єктом окремо на договірних засадах. На практиці засновник часто виступає редакцією видання, а виготовлення і розповсюдження газети чи журналу на підставі договорів здійснюють інші суб’єкти підприємницької діяльності.

4. Створити засновника або змінити статут вже існуючої юридичної особи

Для заснування друкованого видання можна створити окрему юридичну особу або ж адаптувати для цього статут вже існуючої компанії. У статуті засновника потрібно передбачити видавничу діяльність як напрям діяльності юридичної особи (ст. 18 Закону «Про видавничу справу»), а також вказати на можливість виступати засновником друкованого засобу масової інформації. Якщо засновник бажає самостійно виготовляти і розповсюджувати газету, відповідні відомості також варто включити до статуту.

Якщо засновник одночасно виступатиме редакцією друкованого ЗМІ, в статуті слід присвятити окремий підрозділ редакції видання. Відповідно до листа-роз’яснення Держкомінформполітики від 29.01.2003 р. № 380/6/5-2 редакція може функціонувати як у формі окремої юридичної особи, так і у вигляді відділу у складі засновника. Оскільки ст. 21 Закону про ЗМІ в будь-якому випадку передбачає наявність у редакції окремого статуту, в статуті компанії-засновника слід вказати про наявність окремого внутрішнього статуту (положення) редакції. Закон не вимагає здійснювати державну реєстрацію статуту редакції, що створена у вигляді підрозділу юридичної особи, а отже такий статут можна підготувати і затвердити в робочому порядку вже після реєстрації друкованого ЗМІ.

Якщо засновником (редакцією, видавцем, розповсюджувачем) виступає громадське об’єднання або благодійний фонд, усі згадані питання слід виписувати особливо детально, оскільки неприбуткові організації мають право використовувати свої доходи на реалізацію лише тих напрямів діяльності, які прямо передбачені в статуті. Слід також пам’ятати, що протягом 30 днів після внесення змін до статуту неприбуткової організації потрібно звернутись до ДПІ з заявою про повторне включення до реєстру неприбуткових організацій.

5. Вказати правильні КВЕД

Поряд з внесенням змін до статуту рекомендується також внести зміни до ЄДР в частині доповнення видів економічної діяльності юридичної особи КВЕД 58.13 «Видання газет» чи КВЕД 58.14 «Видання журналів і періодичних видань». Це допоможе уникнути непотрібних проблем при взаємодії з контрагентами та контролюючими органами в майбутньому.

6. Оформити протокол загальних зборів про заснування друкованого ЗМІ

Закон про ЗМІ не зобов’язує засновника надавати реєстратору рішення уповноваженого органу про створення друкованого ЗМІ. Разом з тим, на практиці реєстратори часто вимагають надати їм оригінал або нотаріально посвідчену копію відповідного протоколу загальних зборів. Хоча така вимога не відповідає закону, у цій ситуації простіше підготувати окремий протокол, аніж витрачати час і ресурси на оскарження дій реєстратора в суді.

7. Подати заяву про державну реєстрацію друкованого ЗМІ

Типова форма заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ наразі не затверджена, а отже при складенні заяви необхідно керуватись ст. 12 Закону про ЗМІ та п. 2.2 Положення про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, затвердженого наказом Мін’юсту від 21.02.2006 р. № 12/5. У переважній більшості випадків Положення надає приклади або варіанти на вибір, що суттєво полегшує заповнення заяви.

Заява про державну реєстрацію регіонального, загальнодержавного і зарубіжного видання подається до Міністерства юстиції України, а заява про державну реєстрацію місцевого видання – до відповідних головних територіальних управлінь юстиції. Окрім заяви, реєстратор може зажадати від засновника копію статуту з печаткою та підписом керівника (для юридичних осіб) або копію паспорта (для фізичних осіб), протокол рішення загальних зборів (якщо видання створюється трудовим колективом), установчий договір між співзасновниками (засвідчений нотаріально, якщо одна з сторін є фізичною особою), а також довіреність або доручення (якщо заяву подає представник).

8. Подати заяву про внесення до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції

Хоча Закон про ЗМІ та Закон «Про видавничу справу» були прийняті понад 20 років тому, ці закони і досі містять низку термінологічних розбіжностей. Так, згідно з ст. 28 Закону про ЗМІ видавцем є суб’єкт, що виконує «функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого ЗМІ» (тобто друкує тираж), у той час як за ст. 1 Закону «Про видавничу справу» видавцем є особа, що здійснює «організаційно-творчу, господарсько-виробничу діяльність … спрямовану на підготовку і випуск видавничої продукції». Функціонал видавця в розумінні ст. 1 Закону «Про видавничу справу» майже повністю співпадає з функціями редакції за ст. 21 Закону про ЗМІ («підготовка та випуск у світ друкованого ЗМІ»), а поняття видавця за ст. 28 Закону про ЗМІ схоже на визначення виготовлювача видавничої продукції у ст. 1 Закону «Про видавничу справу».

Отже, якщо засновник друкованого ЗМІ одночасно виконуватиме роль редакції видання в розумінні Закону про ЗМІ, варто включити його до Державного реєстру як видавця видавничої продукції в розумінні Закону «Про видавничу справу». Якщо ж юридична особа-засновник здійснюватиме друк тиражу видання та/або його подальше розповсюдження, необхідно також внести такого засновника до Державного реєстру як виготовлювача та/або розповсюджувача видавничої продукції.

Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції складається відповідно до ст. 13 Закону «Про видавничу справу» та подається або надсилається до Державного комітету телебачення і радіомовлення України. До заяви необхідно прикласти нотаріально засвідчену копію статуту заявника.

9. Сплатити реєстраційний збір та отримати свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ

Мін’юст або його головне територіальне управління має протягом 30 днів розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого ЗМІ та письмово повідомити заявника про результати розгляду. У разі прийняття позитивного рішення у листі-повідомленні буде вказано про необхідність сплати реєстраційного збору, зазначено його суму та банківські реквізити. Розміри реєстраційного збору визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1287 і залежить від виду видання, сфери його розповсюдження та цільового призначення. Для прикладу, за державну реєстрацію місцевого видання доведеться сплатити 408 грн., а за реєстрацію загальнодержавного друкованого ЗМІ – 850 грн..

Реєстраційний збір має бути сплачений засновником протягом 1 місяця з дня одержання листа-повідомлення. Свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ видається у Мін’юсті (для зарубіжних, загальнодержавних і регіональних видань) або у головному управлінні юстиції (для місцевих видань) лише після надання реєстратору оригіналу платіжки про сплату реєстраційного збору. Паралельно з видачою свідоцтва дані про нове видання та його засновника вносяться до Державного реєстру друкованих ЗМІ.

10. Отримати свідоцтво про внесення суб’єкта до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції

Держкомтелерадіо має протягом 30 днів розглянути заяву про включення до Державного реєстру та листом повідомити заявника про результати розгляду. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру не надсилається поштою та може бути отримане лише за місцезнаходженням Держкомтелерадіо у м. Києві. Сплата будь-яких зборів за отримання свідоцтва не вимагається.

Після видачі свідоцтва інформація про заявника та види його діяльності у видавничій справі вноситься до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції на сайті Держкомтелерадіо.

Послідовне виконання кожного з 10 наведених кроків перетворить державну реєстрацію друкованого ЗМІ з надскладної процедури на цілком тривіальне завдання. При цьому слід пам’ятати – як і у випадку зі створенням бізнесу в Україні, найцікавіші сюрпризи очікують на Вас не під час державної реєстрації, а вже після неї.

Опубліковано: "Юридична Газета", 22 серпня 2018 р.