Влітку 2016 року український парламент ухвалив новий Закон України «Про виконавче провадження» та Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (разом – «Закони про виконавче провадження»). Ці закони спрямовані на вдосконалення виконавчих процедур та посилення захисту прав кредиторів в Україні.

Закони про виконавче провадження, вступають в силу поступово. Деякі важливі зміни коротко викладені нижче:

Починаючи від 5 жовтня 2016 року

  • Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання збільшується від 1 року до 3-х років. Виняток з цього правила становлять, зокрема, виконавчі документи, за якими кредитором є держава Україна, або державний орган – 3 місяці. Зазначене правило буде застосовуватися до виконавчих документів, виданих до набрання Законами про виконавче провадження, чинності.
  • Авансовий платіж виконавчого збору стягувачем стає обов'язковим. Закон України «Про виконавче провадження» встановлює перелік випадків, у яких кредитор звільняється від вищезазначеного авансового платежу (наприклад, стягнення заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди завданої життю та здоров’ю та інші) та встановлює його граничний розмір.

Починаючи від 5 січня 2017 року

  • Створюється Єдиний реєстр боржників (далі «Реєстр»). Це публічний реєстр, який міститиме інформацію про боржників, які мають невиконані майнові зобов’язання за виконавчими док��ментами (за винятком виключень, передбачених Законами про виконавче провадження). Якщо боржник, внесений у Реєстр, звертається до державного реєстратора або нотаріуса з метою відчуження свого майна, такий державний реєстр/нотаріус зобов’язаний відмовити у запиті боржника і повідомити про це орган державної виконавчої служби. Будь-які операції, проведені з майном боржника у період, коли боржник залишається внесеним у Реєстр, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.
  • Вводяться приватні виконавці. Це особи, які матимуть весь спектр повноважень державних виконавців і здійснюватимуть примусове виконання рішень з метою отримання доходів. У Законах про виконавче провадження, передбачений перелік випадків, коли виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання тільки державними виконавцями (наприклад, виконавчі документи щодо державних і комунальних органів, державної, комунальної власності, державних підприємств і т.д.).