Щороку уряд США публікує звіт за «Списком 301», де перераховані основні порушники прав інтелектуальної власності. Вже вкотре Україна потрапляє до нього у ролі головного «пірата» у світі. Не останню роль у цьому зіграла непрозора діяльність Організацій колективного управління.

Організації колективного управління (ОКУ) – це об’єднання, які управляють авторськими правами, збирають та розподіляють плату за використання творів.

Користувачі можуть використовувати твори без ліцензійної угоди з власником авторських прав. Для цього вони повинні сплатити ОКУ за публічне виконання, публічне сповіщення творів і виконань у фонограмах, відеограмах. Найбільш відомі приклади – коли ми слухаємо музичні твори і бачимо відеокліпи в закладах громадського харчування, торгових центрах або магазинах.

До попередньої системи колективного управління, яка працювала до 2018 року, було багато претензій:

  • непрозора діяльність більшості ОКУ: користувачі (тобто платники винагороди), як і власники авторських прав, не могли отримати детальні та достовірні звіти про розподіл авторської винагороди;
  • розширене колективне управління: ОКУ мало право збирати винагороду за використання творів, які не передані їм в управління, з наміром «розшукати» власників авторських прав і виплатити їм винагороду. Через відсутність прозорості власник твору міг просто не знати про те, що організація колективного управління зібрала плату. Тому автор не міг отримати кошти за використання твору або вилучити твір з управління конкретної ОКУ;
  • відсутність розподілу сфер між ОКУ: укладення догов��ру з однією ОКУ не гарантувало користувачу звільнення від претензій інших організацій колективного управління, які могли вимагати плату за використання творів через норму про розширене управління правами. Користувач (ресторан, магазин) міг опинитись в ситуації, коли він вже сплатив одній ОКУ, але отримав позов про стягнення винагороди від іншої.

Така непрозорість та заангажованість системи ОКУ в Україні призвела, зокрема, до включення України до «Списку 301», до якого Сполучені Штати включають країни з недостатньою захищеністю авторських прав. Наслідком цього стало введення економічних обмежень з боку США. У 2018 році задля усунення недоліків, вказаних в «Списку 301», та на виконання зобов’язань, встановлених «Угодою про асоціацію», був прийнятий закон, цілком присвячений колективному управлінню.

Наразі триває процедура трансформації системи ОКУ. Новий закон намагається вирішити існуючі проблеми:

  • розподіл повноважень та видів колективного управління з обмеженням кількості ОКУ, які можуть таке управління здійснювати або поєднувати декілька видів управління;
  • необхідність перереєстрації та акредитації всіх існуючих ОКУ за новою процедурою;
  • прозорість фінансової звітності ОКУ: всі витрати організації здійснюються на підставі тендерних процедур, а річні звіти про діяльність публікуються у відкритому доступі;
  • опублікування статуту, умов членства, принципів і порядку розподілу винагороди, типових договорів та попередніх договорів, порядок вилучення прав з управління тощо.

За останньою інформацією зараз в Україні перереєстровані за новою процедурою 9 організацій колективного управління. Дві з них з 29 травня цього року отримали акредитацію на здійснення розширеного колективного управління: Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» – винагорода за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань; Громадська спілка «Український музичний альянс» — за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань.

Насправді, згадані нові ОКУ – це перереєстровані старі ОКУ. Сподіваємось, що «старі нові» ОКУ виправдають хоча б частину сподівань та очікувань, покладених на них бізнес-спільнотою.

Опубліковано: The Page, 31 травня 2019 р.