Останніми роками бізнесу доводилося докладати значних зусиль, щоб устежити за трендом деофшоризації. Багато хто відчули наслідки прийняття чорного списку ЄС ще до того моменту, як ці списки отримали якесь юридичне значення. А ще в найближчій перспективі бізнесу доведеться замислитися про прийдешні зміни в законодавствах європейських "торговельних" юрисдикцій.

З чим сьогодні їдять BEPS?

Лейтмотивом будь-якої боротьби з ухиленням від податків, звісно, є BEPS – Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting – План з протидії Розмиванню податкової Бази та Переміщенню Доходів. Але писати чергову статтю про сам BEPS означало б витрачати час читача. На цю тему вже написано сотні матеріалів різного ступеня корисності й актуальності, так що ми тільки нагадаємо про те, що це таке і чим загрожує бізнесу, і поговоримо про те, із чим конкретно доведеться мати справу найближчими місяцями.

У вже далекому 2013 році ОЕСР представила BEPS – план, що складається з п'ятнадцяти дій, кожна з яких дасть змогу державам ефективніше боротися з агресивними методами податкового планування. План як такий не встановлює якихось обмежень чи конкретних зобов'язань. Однак здійснюючи кроки в межах плану BEPS, держави вдосконалюють способи контролю за сплатою податків.

Протягом останніх кількох років багато держав – членів ЄС прийняло прогресивне податкове законодавство, що відповідає плану BEPS. Багато чого було зроблено міжнародними організаціями. На порядку денному – закінчення строку, відведеного Директивою ЄС проти ухилення від сплати податків № 2016/1164 (далі – Директива).

До кінця 2018 року держави-члени повинні імплементувати у національні законодавства положення Директиви, а вже з 01 січня 2019 року нові правила мають почати діяти.

Серед усіх змін українцям будуть найбільш цікаві такі:

– Контрольовані іноземні компанії – Директива вимагає від держав урегулювати оподаткування торгівлі з пов'язаними особами. Раніше деякі держави вважали пов'язаними для податкових цілей лише ті компанії, одна з яких має частку участі або контролю в іншій. Тепер такими уважатимуться й компанії, у яких бенефіціарним власником є одна й та сама особа, навіть якщо самі компанії не пов'язані відносинами контролю. Директива вимагає включати прибуток контрольованих іноземних компаній до прибутку платника податків у ЄС.

Раніше багато бізнесів могли планувати свої податки за допомогою торговельних операцій з іноземними компаніями, якими володів їх бенефіціарний власник. "Купівля" товарів і послуг у такої компанії з Белізу, виплата відсотків на Ангілью або роялті на Багами давали змогу компанії з престижної європейської юрисдикції показати нульовий прибуток. Оскільки на Белізі, Ангільї та Багамах немає податку на прибуток, фактично ця структура дозволяла бізнесу не заплатити жодного євро податку. На сьогодні деякі держави, наприклад Чехія, усе ще дозволяють таке переміщення прибутку, однак і в них готуються законопроекти щодо імплементації положень Директиви.

– Обмеження відсотків – відсотки за позиками зможуть зменшувати базу оподаткування компанії-позичальника не більш як на 30 % від загального прибутку компанії до оподаткування. Таким чином, отримавши позику від власної компанії з Британських Віргінських островів, європейські компанії більше не зможуть показувати нульовий прибуток за рахунок виплати відсотків, які можна віднести на витрати.

– Гібридн�� невідповідності – їх врегульовано Директивою Європейської Комісії № 2017/952, що доповнює першу Директиву. До 2020 року імплементувати положення Директиви таким чином, щоб уникнути можливостей подвійного зарахування або подвійного неоподаткування прибутку компаній. Раніше, наприклад, виплата відсотків за позикою материнської компанії могла вважатися витратою дочірньої компанії в її юрисдикції, а одержання цих відсотків у юрисдикції материнської компанії прирівнювалося до одержання дивідендів, що не підлягають оподаткуванню. Таким чином, виплата з одного боку зменшувала базу оподаткування в дочірній компанії, а з іншого – не оподатковувалася податком на прибуток у материнській компанії.

Більшість держав приймає нове законодавство, що відповідає Директиві, пакетами. Отже, не варто розраховувати на те, що можна буде зберегти свою податкову структуру з колишньою або близькою до неї ефективністю, просто змінивши підхід до деяких угод. Зміни, що відбулися за два роки з моменту прийняття Директиви, уже призвели до реструктуризації багатьох бізнесів, у тому числі українських.

Чорні списки в білих плямах

За останні чотири місяці багато клієнтів європейських банків одержали листи із запитами на надання інформації про структуру власності, контрагентів та іншої комерційної інформації. Багато бізнесів, що намагалися відкрити рахунки для своїх компаній з низькоподаткових юрисдикцій, одержали відмови.

Уся справа в "Списку юрисдикцій, які не співпрацюють у податкових питаннях", прийнятому висновком Ради ЄС № 15429/17 у грудні минулого року (далі – Чорний список). Він є аналогом внутрішніх чорних списків, прийнятих на рівні держав ЄС, і першою спробою уніфікувати ці списки на загальноєвропейському рівні. Для нас Чорний список цікавий тим, що більше половини із 17 держав, що ввійшли до нього, було включено, у тому числі, оскільки не застосовували мінімальні стандарти BEPS.

Потрібно зауважити, що цей Чорний список на сьогодні не має жодного легального ефекту. Висновок Ради ЄС містить лише низку рекомендацій про заходи, яких держави-члени могли б вжити, включаючи посилений моніторинг трансакцій, установлення податку у джерела, заборона віднесення певних виплат до витрат тощо. Фактично Рада ЄС просто оголосила, що держави, які увійшли до списку, не співпрацюють з ЄС у питаннях оподаткування, звітності й обміну інформацією, і не більше того.

Попри це, багато європейських банків уже почали розсилання запитів на надання інформації. Очікувано, якщо такі компанії не зможуть підтвердити те, що вони ведуть реальну бізнес-активність, а не існують просто для уникнення оподаткування, відповісти на інші запити, то банки відмовлять їм в обслуговуванні. За минулі кілька місяців список зазнав кілька змін. На сьогодні до нього входять: Багами, Сент-Кітс і Невіс, Віргінські острови (США), Американське Самоа, Гуам, Намібія, Палау, Самоа та Тринідад і Тобаго.

Окремі юрисдикції надали згоду на перегляд своїх податкових політик, вимог до звітності й обміну інформацією. Ці держави перебуватимуть під моніторингом Ради ЄС: Барбадос, Бахрейн, Гренада, Республіка Корея, Макао, Сент-Люсія, Монголія, Панама, Туніс та Об'єднані Арабські Емірати, Маршаллові Острови.

Враховуючи, що деякі з цих держав досить популярні серед українського бізнесу, як, наприклад, Маршаллові Острови, Панама, ОАЕ, прийдешні зміни, вочевидь, позначаться на торговельних і податкових структурах українців.

Уже зараз компанії з юрисдикцій, що потрапили до обох списків, на кшталт Невісу чи Панами, зазнають труднощів з відкриттям рахунків.

Звичайно, багато чого все ще залежить від держави, у якій знаходиться банк. У той час як в Об'єднаному Королівстві відкрити рахунок для своєї холдингової компанії на Маршаллових Островах стає майже неможливо, на традиційному Кіпрі зробити це все ще порівняно легко, якщо відкривати відразу два рахунки: для кіпрської компанії та пов'язаної компанії з Маршаллових Островів. Також не обов'язково відкривати рахунок у державі Європейського Союзу – окремі бізнеси вирішують цю проблему відкриттям рахунка, наприклад, у банках Індії або Нової Зеландії.

Потрібно зауважити, що до списку не ввійшла жодна держава Європейського Союзу, попри те, що багато хто з них пропонують украй конкурентні ставки оподаткування і дозволяють виплату дивідендів у низькоподаткові юрисдикції, не оподатковуючи вихідні дивіденди податком.

Українська версія

Оновлення на початку 2018 року з'явилися й в українському переліку низькоподаткових юрисдикцій, прийнятому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045 (далі – Перелік). Порівняно зі своєю попередньою версією, Перелік було розширено на 20 позицій і досить неочікувано до нього ввійшли популярні в українців Мальта, Естонія, Угорщина, ОАЕ, Латвія і Грузія. Пізніше внаслідок політичного тиску ці держави з Переліку було виключено.

Звісно, потрібно пам'ятати, що український Перелік, на відміну від європейського Чорного списку, впливає лише на торговельні операції українських резидентів. Податковий кодекс України визначає торговельні операції з компаніями з юрисдикцій, що ввійшли до Переліку, як контрольовані. У таких операціях компаніям необхідно дотримуватися ринкових цін, що обмежує їх у можливості переміщувати прибуток у низькоподаткові юрисдикції, а також подавати звіт про контрольовані операції.

Білі плями залишилися й в українському Переліку. Наприклад, Естонія не оподатковує нерозподілений прибуток компаній. Мальта, залишаючись досить престижною юрисдикцією, пропонує ефективну ставку оподаткування торговельних операцій у розмірі всього 5 % від прибутку і дозволяє розподіл дивідендів компаніям з низькоподаткових юрисдикцій, не оподатковуючи вихідні дивіденди податком. Найбільш далекоглядні клієнти вже оцінили ці переваги: попит серед українців на структурування через Мальту відчутно зріс. Цьому сприяла Конвенція між Урядами України і Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування, що набрала чинності з 01 січня 2018 року.

Висновок:

Висновки досить очевидні. Останнім часом ми відчуваємо істотне збільшення запитів на податкове структурування бізнесу. Ця послуга перетворюється якісно, стає усе більш системною, вимагає всебічного, вдумливого та далекоглядного підходу.

Підхід до податкового планування в європейських юрисдикціях змінюється. У першу чергу посилили вимоги до клієнтів банки. Українцям уже зараз доводиться переглядати свої роками усталені податкові структури, прибирати з них "чорні" юрисдикції. Можливо, якийсь час держави, що погодилися змінити свої підходи до оподаткування, продовжать пропонувати конкурентний рівень податку на прибуток і відсутність звітності, але довго це не триватиме. Держави, що не виконали свої обіцянки, знову потраплять до Чорного списку, а компанії, що перебувають у них, не зможуть відкривати банківські рахунки в ЄС.

Частина клієнтів європейських банків можуть звернути увагу на банки за межами ЄС – Гонконг, Макао, Індію, Сінгапур та інші держави, що не ввійшли до Чорного списку. Уже зараз утримання структур у низькоподаткових юрисдикціях стає усе менш зручним, а українці усе більше звертають увагу на європейські держави, що пропонують низький рівень оподаткування, інфраструктуру, репутацію та сервіс.

Опубліковано: "Юрист і Закон", №15, 26 квітня 2018 р.