За останні три з половиною роки Національний банк України прийняв не одне рішення щодо виведення з ринку неплатоспроможного банку. Це, у свою чергу, спричинило появу судових спорів, в яких клієнти банків намагаються будь-що повернути свої кошти (вклади, обігові кошти), які «застрягли» на їхніх рахунках у банках. Але, зважаючи на обмеження, що діють під час запровадження тимчасової адміністрації/ліквідації банку, досягти бажаного результату вдається далеко не всім і не завжди. Чи відкриваються для вкладників і клієнтів перспективи стягнення коштів з «реанімованих» банків?

Практика скасування рішень НБУ і ФГВФО щодо виведення банку з ринку

Згідно з даними, що розміщені на офіційному веб-сайті Національного банку України, суди прийняли рішення, які набрали законної сили, про відновлення діяльності банків та/або про скасування рішень щодо виведення з ринку 10 (десяти) банків.

Позивачами у цих спорах, зазвичай, є власники (акціонери) банків або клієнти банків, як, наприклад, у випадку з оскарженням рішення НБУ № 234 від 05.04.2016 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних. При цьому, не зважаючи на першочергову ціль позову, а це – відновлення роботи банку, позивачі формулюють свої вимоги по-різному – про скасування постанови НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (справа № 826/665/16 по банку ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»), про скасування усіх рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб («ФГВФО») та постанов НБУ, пов’язаних із ліквідацією банку (справа № 826/4275/16 по банку ПАТ «Комерційний банк «Союз»). В деяких випадках позивачі просять суд зобов’язати НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення платоспроможності банку (справа № 826/1162/16 по банку ПАТ «Укрінбанк»).

Однак, не зважаючи на різне формулювання позовних вимог, скасування постанови НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних тягне за собою і скасування усіх інших рішень та постанов ФГВФО і НБУ щодо тимчасової адміністрації та ліквідації банку, оскільки останні прийняті виключно на підставі постанови НБУ.

Так, наприклад, у справах № 805/3464/15-а і № 826/1162/16 судами скасовано рішення ФГВФО щодо запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» і ПАТ «Укрінбанк», прийняте на підставі постанови НБУ про віднесення ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних, яка визнана судом протиправною та скасована.

Практика стягнення коштів з «реанімованих» банків

У ситуації, коли банк начебто вже і не перебуває в процедурі ліквідації, однак його діяльність ще не відновлено, клієнти банків активно подають до суду позови про стягнення (виплату, перерахування) коштів, аргументуючи свої вимоги тим, що тимчасова адміністрація / ліквідація у банку скасована, а тому немає жодних обмежень для задоволення їхніх вимог.

Так, чимало судових рішень прийнято судами на користь клієнтів ПАТ «Укрінбанку». Для прикладу, рішення господарських судів у справі № 750/5061/17 Апеляційного суду Чернігівської області, справі № 913/335/17 Господарського суду Луганської області, в яких суди виходили з того, що прийняті НБУ та ФГВФО індивідуально-правові акти відносно ПАТ «Укрінбанк» визнані рішенням суду незаконними і не тягнуть за собою жодних правових наслідків, а тому за зобов’язаннями ПАТ «Укрінбанк» перед позивачем як вкладником діють договірні відносини, які Банк зобов’язаний виконувати. Подібні рішення прийняті судами на користь клієнтів інших «реанімованих» банків.

Скасування рішень про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації було достатньою підставою для задоволення позову у справі № 711/10205/16-ц Апеляційного суду Черкаської області за позовом вкладника до ПАТ «Акціонерний-комерційний банк «Капітал». У справі № 910/4216/17 Господарського суду м. Києва за позовом клієнта до ПАТ «Комерційний банк «Союз» Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що банк має можливість розпоряджатися коштами, оскільки станом на час спірних правовідносин процедура ліквідації була визнана неправомірною, а отже, має наслідком її відсутність. Проте, існує і протилежна судова практика.

Так, зокрема, у справах № 913/29/17, № 913/14/17 за позовами до того ж таки ПАТ «Укрінбанк» Донецький апеляційний господарський суд залишив в силі рішення судів першої інстанції про відмову у задоволенні позовів про стягнення заборгованості, зазначивши, що сам (один) лише факт скасування в судовому порядку постанови НБУ щодо відкликання у ПАТ «Укрінбанк» банківської ліцензії та ліквідації не свідчить про відновлення у ПАТ «Укрінбанк» статусу банку.

В іншій справі (у справі № 243/8557/16-ц за позовом вкладника до ПАТ «Акціонерний-комерційний банк «Капітал» про захист прав споживача Апеляційний суд Донецької області відмовив у позові про стягнення з банку коштів, вказавши на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «АКБ «Капітал», станом на день подання цього позову до суду, так і на день розгляду судом справи по суті, знаходиться у стані припинення, а вимоги позивача не можуть бути задоволені поза межами ліквідаційної процедури.

Таким чином, різне розуміння судами статусу «реанімованого» банку, який начебто вже і не перебуває в процедурі тимчасової адміністрації/ліквідації, проте діяльність якого ще не відновлено, породжує різне вирішення судами аналогічних спорів.

Позиція НБУ

Національний банк України неодноразово заявляв, що вбачає у судових рішеннях про відновлення діяльності ліквідованих банків виникнення системних ризиків для фінансової стабільності, адже їх повернення на ринок нівелює зусилля держави, спрямовані на оздоровлення банківської системи країни. При цьому, Нацбанк постійно звертає увагу, що законодавством не передбачено механізму відновлення діяльності банку, в тому числі за рішенням суду, стосовно якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію.

Більше того, у минулому році екс-голова НБУ зверталась до Голови Верховного Суду України з листом № 18-0005/101441 від 14.12.2016, в якому описувала вищезазначену ситуацію та зазначала, що НБУ вважає рішення судів про скасування рішень НБУ щодо виведення банків з ринку незаконними та необґрунтованими, у зв’язку з чим екс-голова НБУ просила Голову Суду «розглянути питання щодо вжиття Верховним Судом України заходів для однакового застосування судами норм банківського законодавства під час розгляду справ з оскарження рішень НБУ про виведення банків з ринку».

Не вдаючись в дискусію і оцінку того, чи є таке звернення втручанням в роботу судової влади та намаганням вплинути на суд, зазначимо лише, що в червні (27.06.2017) та в серпні (01.08.2017) Верховний Суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій про скасування постанов та рішень НБУ та ФГВФО щодо виведення ПАТ «Комерційний банк «Союз» та ПАТ «Комерційний банк «Преміум» з ринку і направив зазначені справи на новий розгляд (постанова Верховного Суду України від 27.06.2017 у справі № 21-3739а16; постанова Верховного Суду України від 01.08.2017 у справі № 21-4054а16), вказавши на передчасність висновків судів попередніх інстанцій.

Таким чином, влітку Верховний Суд України не підтримав рішення судів попередніх інстанцій щодо «реанімації» комерційних банків «Союз» і «Преміум».

Однак, не зважаючи на скасування Верховним Судом України судових рішень, якими було скасовано рішення НБУ про ліквідацію банків «Союз» і «Преміум», наприкінці листопада суд першої інстанції, за результатами нового розгляду справи щодо виведення з ринку ПАТ «КБ «Преміум», прийняв рішення, яким задовольнив частково позов одного з акціонерів банку, скасував рішення НБУ про ліквідацію банку та зобов’язав НБУ повернути ПАТ «Комерційний банк «Преміум» банківську ліцензію.

Водночас, у жовтні Верховний Суд України підтвердив законність рішень НБУ щодо виведення з ринку ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Капітал» та ПАТ «Укрінбанк».

Так, постановою від 24.10.2017 у справі № 21-1650а16 та постановою від 24.10.2017 у справі № 21-3926а16 відповідно, Верховний Суд України скасував усі судові рішення попередніх інстанцій щодо визнання незаконною та скасування постанови НБУ та рішення ФГВФО та ухвалив нові рішення, якими відмовив у задоволенні позовів акціонерів цих банків повністю. При цьому, свої рішення Верховний Суд України мотивував тим, що акціонер, який не є власником істотної участі в банку, не може бути позивачем у спорах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності НБУ.

Які перспективи відкриваються для клієнтів неплатоспроможних банків?

Маючи рішення про скасування постанови НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та про незаконність виведення того чи іншого банку з ринку, клієнти і вкладники такого «реанімованого» банку, звичайно, можуть розраховувати на прийняття судами рішень про стягнення коштів з банківських рахунків/повернення депозитів, за умови належного обґрунтування і аргументації позовів.

Проте, оскільки, наразі, не до кінця зрозуміла позиція Верховного Суду у справах у спорах щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку, то, відповідно, виникає питання, чи є перспективи реального виконання судових рішень та отримання коштів?

Більше того. Враховуючи постановлені, а надалі – скасовані судові рішення у справах щодо виведення ПАТ «АКБ «Капітал» і ПАТ «Укрінбанк» з ринку, виникає інше питання: а що буде зі справами і рішеннями, прийнятими на користь клієнтів і вкладників тимчасово «реанімованих» банків, які або частина з яких, можливо, вже й виконані у період, коли були чинними рішення про незаконність виведення цих банків з ринку? Перегляд за нововиявленими обставинами? Поворот виконання? Погодьтесь – далеко не найкраща перспектива для вкладника чи клієнта неплатоспроможного банку.

Відповідь на усі ці та інші питання має дати, насамперед, законодавець, а не Верховний Суд, як цього прагне чи хотів би Нацбанк. А до того часу, поки на законодавчому рівні не буде врегульовано питання щодо можливості (чи неможливості) відновлення діяльності банку, стосовно якого судом прийнято рішення про скасування актів, що стосуються неплатоспроможності банку та виведення його з ринку, суди й надалі будуть гадати і по-різному тлумачити статус банку, який начебто вже й не перебуває в ліквідації, однак діяльність якого так і не відновлено.

Опубліковано: "Юридична Газета", №52, 26 грудня 2017 р.