Питання зазначення деяких термінів на упаковках харчових продуктах, зокрема терміну «натуральний», прямо не врегульовано нормативно-правовими актами українського законодавства, і таким чином, ані прямого дозволу, ані прямої заборони на його використання немає.

Виходячи із загального правила «дозволено все, що не заборонено законом», можна зробити висновок, що зазначати на харчових продуктах певні терміни можна в тому випадку, коли таке маркування в цілому відповідає вимогам Законів України.

Але чи є підводні камені стосовно використання терміну «натуральний» и чи можна його використовувати насправді? Спробуємо розібратись.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» інформація про харчовий продукт – це інформація щодо властивостей харчового продукту, яка доводиться до споживача шляхом маркування, додавання до нього супровідного матеріалу, засобами електронної передачі даних або в будь-який інший спосіб, включаючи рекламу.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Відповідно до ст. 39 зазначеного Закону України забороняється обіг харчових продуктів, маркування яких не відповідає вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Відповідно до ст. 5 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого Наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «№ 487 від 28.10.2010р.маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні:

  1. вводити в оману споживача стосовно:
  • характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання;
  • необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає;
  • повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості.

Чи може вводити в оману зазначення «натуральний» на упаковці харчового продукту і що таке насправді «натуральний продукт»?

Відповідно до Академічного тлумачного словника «вводити в оману» означає «навмисно неправильно інформувати». «Омана» при цьому – це «хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття».

Саме поняття «введення в оману» є дуже спірним, оскільки залежить від багатьох умов та факторів. Зазвичай визначити, чи вводить будь-яке позначення чи термін в оману, чи ні, можна лише за допомогою соціологічних опитувань чи проведення спеціальних експертних досліджень.

Сумнівно, що харчовий продукт може ввести в оману стосовно того, що він є натуральний, коли його вироблено з сировини природного походження, без застосування методів генної інженерії і коли він не містить жодних штучних (хімічних) інгредієнтів та добавок.

Виходячи із етимології слова «натуральний», Відповідно до Словника української мови (в 11 тт. / АН УРСР, Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. – К; Накоува дума, 1970-1980.– Т.5. 0 С.219) «НАТУРАЛЬНИЙ» означає – «природного походження; протилежне штучний».

Пересічні споживачі, зустрічаючи позначення «натуральний» на упаковці харчового продукту, підсвідомо розуміють, що у такому продукті повинні бути відсутні інгредієнти, що виготовлені з сировини штучного (синтетичного), хімічно модифікованого походження; штучні, ідентичні натуральним барвники та ароматизатори; штучні, хімічно модифіковані консерванти та стабілізатори, штучні харчові добавки. При цьому споживачі також розуміють, що такий продукт не може бути виготовлено з сировини штучного (синтетичного), хімічно модифікованого походження, та що такий продукт виготовлено без застосування методів генної інженерії взагалі.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняється обіг харчових продуктів, маркування яких не відповідає вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Маркування харчових продуктів повинно забезпечувати споживача інформацією, яка надає йому можливість здійснити вибір харчового продукту відповідно до потреб споживача.

Наприклад, відповідно до Закону України «Про молоко та молочні продукти» у виробництві традиційних молочних продуктів забороняється використовувати жири та білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори і консерванти.

При цьому також окремо вимагається пастеризація та стерилізація молочних продуктів, як вид їх технологічної обробки, для їх знезараження (знешкодження), що забезпечує їх безпечність для людей і тварин та охорону довкілля (Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Правил ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації».

Таким чином, питання зазначення певних термінів, і зокрема терміну «натуральний», на харчових продуктах прямо не врегульовано нормативно-правовими актами українського законодавства.

Отже, можна дійти висновку, що «натуральним» можна назвати (маркувати) такий харчовий продукт:

  • в якому сировина, інгредієнти та допоміжні речовини (барвники, ароматизатори, консерванти, стабілізатори і т.п.) є природного походження;
  • в якому сировина, інгредієнти та допоміжні речовини не є штучними;
  • в якому сировина, інгредієнти та допоміжні речовини не є хімічно модифікованими;
  • в якому збережені всі вітаміни та мінеральні речовини (кальцій, вітамін С, вітамін D і т.д.);
  • який виготовлено за допомогою тільки фізичних та біологічних процесів (як наприклад сепарування, нормалізація по білку та жиру, пастеризація, гомогенізація, сквашування чистими культурами кисломолочних заквасок, перекачування насосами, охолодження, змішування із іншими компонентами нат��рального складу, які здійснюється у відповідності до встановленого процесу обробки для таких продуктів.

При цьому, на виконання вимоги п. 5 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів повинна виконуватись умова, що всі подібні продукти не мають такі самі властивості.

Беручи до уваги те, що сертифікація харчових продуктів в України необов’язкова, виробник натуральних харчових продуктів, при необхідності, повинен надати будь-які документи, що можуть належним чином підтвердити відсутність у складі продукту штучних (синтетичних), хімічно-модифікованих інгредієнтів, добавок, барвників, ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, ГМО.

Відповідно до ст. 56 Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі – Угода) Україна вживає необхідних заходів з метою поступового досягнення відповідності з технічними регламентами ЄС та системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС та зобов’язується дотримуватися принципів та практик, викладених в актуальних рішеннях та регламентах ЄС-1.

Відповідно до ст. 58 Угоди стосовно обов’язкового маркування чи етикетування товарів Україна взяла на себе зобов’язання намагатися звести до мінімуму свої вимоги щодо маркування чи етикетування, крім тих, які вимагаються для адаптації acquis ЄС у цій сфері та маркування чи етикетування з метою захисту здоров’я, безпеки чи навколишнього середовища або для інших важливих потреб державної політики;

На підставі аналізу положень законодавства Європейського союзу щодо маркування харчових продуктів та їх виробництва, можна дійти висновку, що ці положення прямо не регулюють маркування продуктів терміном «натуральний», а встановлюють лише загальні вимоги до якості і безпечності харчових продуктів та до їх маркування.

Необхідно також відмітити, що багато харчових продуктів в Європейському Союзі містять на упаковці зазначення «натуральний», головним чином молочні продукти, джеми, соки, пластівці (вівсяні, кукурудзяні і т.п.) і т.д.

Розглянемо ситуацію з терміном «органічний»

На відміну від «натуральний», зазначення «органічний» має чітке законодавче регулювання в Україні.

Положення щодо виробництва органічної продукції містяться в Законі України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» від 03.09.2013 р., N 425-VII, які практично повністю відтворюють вимоги, стандарти та правила Європейського Союзу щодо органічної продукції, закріплені в Регламенті Ради (ЄС) № 834/2007 від 28.06.2007 р. «Про органічне виробництво та маркування органічних продуктів».

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» при виробництві органічної продукції та/або сировини використовуються методи, які:

  1.  виключають використання ГМО, похідних ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного походження садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин;
  2. виключають використання хімічно синтезованих речовин, консервантів, синтезованих (штучних) барвників, гормонів, антибіотиків, ароматизаторів, стабілізаторів, підсилювачів смаку, стимуляторів росту;
  3. виключають використання іонізуючого випромінювання для обробки органічної сировини або кормів, що використовуються у виробництві органічної продукції;
  4. виключають гідропонне виробництво;
  5. використовують живі організми та методи механічного виробництва;
  6. здійснюють живлення рослин в основному через екосистему ґрунту;
  7. засновані на оцінці ризику та використовують превентивні заходи.

В Україні також розроблено державний логотип органічної продукції відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 495 «Про затвердження державного логотипу для органічної продукції (сировини)» (діє з 09.02.16р.).

Click here to view image.

В Європейському Союзі позначенням, що підтверджує «органічність» продукції є .

​Click here to view image.

При цьому дозволено також маркувати та рекламувати продукти похідними та скороченими термінами, такими, як «біо» та «еко», окремо або в поєднанні.

В Регламенті Ради (ЄС) № 834/2007 окремо закріплено положення щодо того, що не використовуються в маркуванні та рекламуванні харчових продуктів будь-які терміни, включаючи терміни, використовувані в торговельних марках, або практика, що використовується при маркуванні або рекламуванні, що призводить до введення в оману споживача або користувача вказуванням на те, що продукт або його інгредієнти відповідають вимогам, встановленим для органічної продукції та сировини вищезазначеним Регламентом.

Таким чином, терміни «натуральний» та «органічний» є в основі дуже схожими, але не ідентичними. Натуральні продукти можуть не відповідати 100%-во поняттю «органічний», але мають бути також продуктами природного походження та також не містити будь-яких штучних та генно-модифікованих складників.