Вже з 1 травня поточного року вступає в силу основна частина положень Єдиного митного кодексу ЄС, який був прийнятий в жовтні 2013 року.

Перехід на наднаціональну єдину митну систему буде здійснюватися поступово та триватиме до кінця 2020 року. Саме до цього часу повинен повністю закінчитися перехідний період та бути створена IT-інфраструктура, що буде включати єдині бази даних для обміну інформацією для країн-членів Євросоюзу.

Митні органи та учасники ЗЕД здійснюватимуть обмін даними тільки в електронному вигляді, а паперові версії документів стануть швидше винятком, ніж правилом.

Кожна країна Євросоюзу повинна встигнути привести національне законодавство до нових норм і правил, а це десятки або навіть сотні національних законів, що стосуються не тільки митних, але і податкових питань. Отже, чого ж чекати від змін, перш за все, українським експортерам?

Варто очікувати істотних змін в митній оцінці, що вкрай важливо для міжнародних компаній, які імпортують товари до ЄС. Інші важливі нововведення торкнуться визначення експортера, спеціальних процедур (складування, обробки і т.д.), правил походження та зобов’язуючої тарифної інформації.

Окрему увагу в кодексі приділено діяльності уповноважених економічних операторів, повноваження яких будуть значно розширені. Їм дозволять здійснювати спрощені процедури митного оформлення та надання митних гарантій, а в певних випадках самостійно випускати товар у вільний обіг, визначати вартість мита та виконувати частину роботи митниці.

Це означає, що кількість митних перевірок зменшиться, а митні процедури, як наслідок, спростяться.

На всій території Євросоюзу буде застосовуватись централізований механізм оформлення переміщення товарів через митницю, що в цілому сприятиме скороченню кількості митних процедур.

Всі митні декларації подаватимуться в електронному вигляді через систему електронного обміну даними EDI (Electronic Data Interchange). Крім електронних декларацій, будуть і усні, для товарів вартістю не більше 1 тис. Євро, але для повернення експортного ПДВ, швидше за все, вони будуть непридатні.

Для доказу вивезення або ввезення товару для податкової інспекції потрібно буде мати декларацію в електронному вигляді в форматі XML. Для доказу ввезення та вивезення товару через кордон ЄС товаросупровідні документи необхідно буде зберігати 10 років, оскільки термін зберігання митних документів для цілей митної перевірки збільшується з 3 до 10 років.

Це означає, що митниця має право перевірити документи протягом 10 років і, за певних обставин, донарахувати мито.

Будуть скасовані національні системи штрафів, тому відтепер застосовуватиметься тільки єдина система адміністративних стягнень в рамках Митного кодексу ЄС. Процедура стягнення митних штрафів буде значно спрощена, буде скасоване притягнення до відповідальності при випадковому або несвідомому зменшенні розміру митних платежів у незначному розмірі. Разом з тим, значно підвищаться штрафи і санкції за грубі порушення митних процедур.

Єдиний Митний кодекс ЄС допускає тимчасове зберігання товарів тільки на складах, які отримають дозвіл на це від митних органів країн-членів Євросоюзу.

У зв’язку з цим деякі країни ЄС мають намір обмежити роботу так званих вільних економічних зон на своїй території, що призведе до їх трансформації в звичайні митні склади, а отже, їх послуги стануть неактуальними для місцевих експортерів. Для організації митного складу необхідно буде отримати відповідний дозвіл та внести заставу.

Втім, особливо турбуватися українським експортерам не варто – все зміни узгоджені з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та спрямовані на імплементацію нової Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі.