Інтерес до проекту Трудового кодексу переживає нову хвилю піднесення. Викликано це тим, що Комітет ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, що є профільним для цього законопроекту, активізував роботу над проектом ТК у березні 2017 року та рекомендував ВРУ прийняти проект у другому читанні та в цілому.

Так, проект ТК, який наразі перебуває на розгляді ВРУ, був прийнятий у першому читанні ще в листопаді 2015 року. Майже півтора року проект перебував на доопрацюванні у робочій групі, що була сформована з народних депутатів, представників профспілок та роботодавців, юристів-практиків та науковців. Усього при підготовці проекту ТК до другого читання робочою групою було опрацьовано близько 1900 поправок, що надійшли від народних депутатів. Крім того, у процесі підготовки проект ТК також було направлено для отримання висновку Міжнародної організації праці (МОП). За результатами розгляду МОП надіслала власний звіт та рекомендації щодо доопрацювання проекту ТК, які також були враховані при доопрацюванні проекту ТК.

Хоча проект перебував на розгляді у робочій групі протягом доволі тривалого часу, усі поправки народних депутатів, що були враховані робочою групою, носять в основному редакційний характер. Більше того, проект ТК, що запропонований до другого читання, в основному виконує виключно кодифікаційну функцію, об’єднуючи у собі норми трудового законодавства, що наразі розпорошені у більш ніж сотні нормативно-правових актів.

Однак, перша та друга редакції проекту ТК все ж містять окремі відмінності, що так чи інакше вплинуть на права та інтереси роботодавців та працівників.

1. Використання технічних засобів контролю за виконанням працівниками трудових обов’язків

Норма щодо надання роботодавцям права на використання технічних засобів контролю (наприклад, аудіо та відеоспостереження) за виконанням працівниками своїх трудових обов’язків містилася ще в першому проекті ТК. Однак, при підготовці проекту до другого читання навколо вказаної норми розгорнулися широкі дискусії.

Зокрема, народні депутати пропонували взагалі виключити обов’язок роботодавця повідомляти працівників про застосування технічних засобів контролю, однак така поправка не знайшла своєї підтримки серед представників профспілок.

Інші народні депутати навпаки пропонували зробити таке повідомлення письмовим під особистий підпис працівника. Більше того, окремі депутати навіть пропонували не лише повідомляти працівників, але й отримувати їх згоду на застосування таких технічних засобів.

В результаті обговорень початкова редакція статті проекту ТК, що стосувалася застосування технічних засобів контролю, залишилася майже незмінною. Використання таких засобів вимагає від роботодавця обов’язкового повідомлення про це працівників, однак не вимагає отримання згоди працівників на їх застосування. Проект ТК також не обмежує роботодавця щодо форми повідомлення. Таке повідомлення може бути здійснене і, зокрема, шляхом розміщення спеціальних знаків у приміщеннях, де відбувається застосування технічних засобів контролю.

В той же час, у тексті проекту ТК до другого читання з’явилася норма, що вимагає визначення порядку використання технічних засобів контролю у колективному договорі або локальному акті роботодавця (наприклад, у спеціальній локальній політиці).

2. Письмове роз’яснення причин відмови у прийнятті на роботу

Нова редакція проекту ТК передбачає обов’язок роботодавця надавати письмове роз’яснення причин відмови у прийнятті на роботу, якщо кандидат подав роботодавцю запит на таке роз’яснення.

Очевидно, що реалізація кандидатами на посаду свого права на отримання письмового роз’яснення причин відмови у прийнятті на роботу призведе до зростання кількості судових спорів щодо оскарження таких відмов. Якщо раніше основною проблемою кандидатів у подібних судових спорах було доведення реальних причин відмови у прийнятті на роботу, то, маючи на руках письмовий доказ необґрунтованості відмови, її оскарження стане набагато простішим.

3. Заміна строку повідомлення про скорочення грошовою компенсацією (за домовленістю)

При доопрацюванні проекту ТК до другого читання до його тексту була включена норма про те, що строк повідомлення про наступне скорочення може бути замінений грошовою компенсацією.

Однак, вказана норма хоча і була покликана забезпечити інтереси роботодавця, проте і КЗпП України у сьогоднішній редакції не забороняє роботодавцю та працівнику погодити дату звільнення, у тому числі, при процедурі скорочення, з виплатою працівнику грошової компенсації. В такому разі звільнення працівника буде відбуватися не у зв’язку зі скороченням, а на підставі угоди сторін.

4. Різні моделі дистанційної роботи працівників

У ході підготовки проекту ТК до другого читання члени робочої групи намагалися лібералізувати окремі положення щодо визначення умов праці. Зокрема, подекуди вдавалося виключити з проекту ТК норми, які детально регулювали трудові відносини між роботодавцем та працівником, з передачею відповідної сфери трудових відносин на самостійне регулювання за домовленістю між роботодавцем та працівником.

Одним із прикладів такої лібералізації є включення до проекту ТК норми про те, що робота може здійснюватися працівником дистанційно (поза приміщенням роботодавця), в томі числі з можливістю віддаленого доступу. При цьому, членам робочої групи вдалося зберегти розумний баланс та не переобтяжувати проект ТК надмірною деталізацією процесу такого віддаленого доступу, як це спостерігається у інших частинах проекту ТК.

5. Тарифно-кваліфікаційні довідники не є обов’язковими до застосування

Чималий резонанс серед представників бізнесу викликало визнання проектом ТК тарифно-кваліфікаційних довідників обов’язковими до застосування. Ідеєю даної норми була стандартизація посад та трудових функцій працівників. Дана норма проекту ТК була активно розкритикована представниками бізнесу. Крім того, проти закріплення подібної норми висловилася і МОП. Міжнародна організація праці розсудливо звернула увагу членів робочої групи на той факт, що стандартизувати трудові функції на усьому ринку праці неможливо. Бізнес – мінливий, а разом з ним змінюються і трудові обов’язки працівників. Саме тому працівники на однакових посадах в різних за розміром компаніях можуть виконувати абсолютно різний об’єм трудових обов’язків.

Дослухавшись до представників бізнесу та рекомендацій МОП, робоча група виключила з проекту ТК норму, яка зобов’язувала роботодавців використовувати тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, що регулюють трудові відносини. Таким чином, у випадку прийняття ТК у такій редакції буде скасовано і обов’язковість Класифікатора професій. В такому разі зникне необхідність приведення назв посад у ��ідповідність до Класифікатора професій та вишукування найбільш підходящої назви у разі створення посади, що складно вписується у рамки Класифікатора.

Опубліковано: rabota.ua, 24 квітня 2017 р.