12 травня поточного року Європарламент прийняв спільну резолюцію про статус економіки Китаю. Це рішення викликало серйозні баталії в ЄС, оскільки воно прямо впливає на рівень торговельного захисту внутрішнього ринку.

Із загальної резолюції Європарламенту випливає, що ЄС поки не готове визнати Китай країною з ринковою економікою.

Варто відзначити, що це зовсім не формальність. Не тільки ЄС, але і США, Канада, Японія поки не надали Китаю цей статус, в той час як Австралія, Бразилія, Аргентина, Швейцарія та Росія вже зробили це.

Що це означає і як може вплинути на торговий захист ЄС?

У 2001 році Китай був прийнятий до СОТ як країна з перехідним типом економіки, але через 15 років держави-члени організації повинні визнати ринковий статус Китаю.

Піднебесна наполягає на тому, що тлумачення Протоколу про приєднання Китаю до СОТ передбачає автоматичне визнання статусу країни з ринковою економікою у 2017 році, але деякі члени СОТ не поділяють таку думку.

Наявність такого статусу проявляється головним чином в антидемпінгових розслідуваннях, в ході яких для неринкових економік застосовують методику розрахунку мит щодо «сурогатної країні».

В даний момент антидемпінгове законодавство ЄС дає можливість застосовувати цю методику та визначає Китай як країну з неринковою економікою. Правила проведення розрахунків для китайських компаній відрізняються від стандартних тим, що при визначенні «нормальної вартості», яка є найважливішим показником в розрахунку демпінгової маржі, беруть дані аналогічної («сурогатної») країни.

Єврокомісія оцінює, чи працюють компанії у середовищі, де переважають ринкові економічні умови, чи ні. Така оцінка базується на п’яти критеріях, які чітко визначені правилами ЄС. Якщо країна не досягла відповідних критеріїв – вона отримує права розрахунку за власними даними.

Разом з тим існує можливість застосування індивідуального режиму для конкретних експортерів у конкретних розслідуваннях.

Такий підхід дозволяє багатьом членам СОТ нараховувати загороджувальні мита для Китаю та витісняти його продукцію з ринку. При цьому Китай – абсолютний світовий лідер, щодо якого застосовується такий захист.

В ЄС з 73 нині діючих антидемпінгових заходів – 56 застосовуються щодо імпорту з Китаю.

Крім ЄС, таку методику використовують США, Канада, Індія, Мексика, Туреччина і т.д.

До речі, до цих пір деякі з перерахованих вище країн не визначають Україну, як країну з ринковою економікою.

Відповідно, надання статусу ринкової країни дозволить китайській промисловості ініціювати перегляд антидемпінгових заходів та вимагати перерахунку маржі за власними даними, що, безумовно, призведе до зниження або скасування мит.

Що далі?

Визнання Китаю країною з ринковою економікою є проблемою, через яку ЄС має прийняти рішення до кінця нинішнього року.

Але, не дивлячись на домовленості в рамках СОТ, Європарламент не поспішає це робити і в своїй резолюції підкреслив, що Китай не є країною з ринковою економікою, а також що п’ять критеріїв, встановлених ЄС, не були дотримані.

Європарламент також закликав Єврокомісію належним чином враховувати стурбованість, що була виражена промисловістю, профспілками та іншими зацікавленими сторонами, щодо наслідків для робочих місць в ЄС, стандартів економічного зростання в усіх секторах промисловості та виробити пропозицію відповідно до цього принципу.

Очікується, що Єврокомісія внесе нову пропозицію у липні поточного року.

Це рішення однозначно буде дуже непростим. По-перше, ЄС доведеться врахувати експертні оцінки щодо економічного ефекту визнання за Китаєм ринкового статусу.

У разі надання Китаю ринкового статусу можуть постраждати як мінімум сім галузей, включаючи металургійну та деревообробну. Все це загрожує Євросоюзу втратою понад 3,5 млн робочих місць.

Разом з тим, у відповідь на відмову ЄС, Пекін може прийняти заходи у відповідь. Наприклад, він може вийти з переговорів щодо інвестицій (вельми важливих для європейців), а також створити перешкоди у торгівлі європейським компаніям.

Китай є другим за величиною торговельним партнером ЄС з щоденним торговим потоком понад 1 млрд євро і його ринок дуже важливий для багатьох інших галузей та європейських брендів, які зацікавлені у розвитку торговельних відносин.

Тому прийняття резолюції, безумовно, не означає, що ЄС готове піти на торгову війну. Швидше за все, варто очікувати вироблення нової збалансованої політики торговельного захисту, яка буде більш-менш компромісною.

Саме тому Європарламент закликав Єврокомісію координувати свої дії з основними торговими партнерами ЄС, щоб прийти до спільного тлумачення права СОТ, в тому числі в контексті майбутніх зустрічей G7 та G20 на вищому рівні, а також обговорити ці питання на майбутньому саміті ЄС-Китай.

Паралельно з цим Європарламент підкреслив неминучу необхідність загального реформування інструментів торговельного захисту ЄС з метою забезпечення рівних умов для європейської промисловості, Китаю та інших партнерів, в повній відповідності до правом СОТ.

Це свідчить про те, що ЄС прагне здорових та збалансованих відносин, з огляду на реальну ринкову ситуацію у Китаї.

Деякі експерти вважають, що Євросоюз має альтернативне рішення для захисту внутрішнього ринку від китайського імпорту – це застосування компенсаційних заходів замість антидемпінгових.

ЄС, США, Канада та Австралія вже давно почали готуватися до цього та використовують цю тактику. Також можуть бути застосовані альтернативні нові методики розрахунку антидемпінгової маржі, які не так прямо вказуватимуть на неринковість Китаю, але забезпечать високий рівень захисту.

Як це відіб’ється на Україні?

Українськє законодавство не передбачає можливості визначати країну з неринковою економікою для цілей розслідувань, тому методика розрахунку по «сурогатної країні» не практикується.

Більше того, при вступі до СОТ Україна підписала двосторонній протокол з Китаєм, в якому задекларувала, що не вважатиме Китай неринковою країною, з метою застосування торговельного захисту.

Таким чином, набуття Китаєм статусу країни з ринковою економікою не відіб’ється на практиці розрахунку мит для захисту внутрішнього ринку в Україні.

Однак, від вирішення цієї проблеми залежить попит на український експорт, в першу чергу – до ЄС. Якщо Китай зможе домогтися відкриття ринків таких великих гравців, як ЄС та США, то це значно посилить конкуренцію китайської продукції на цих ринках по відношенню до української.

Крім того, Україні варто відстежувати подальші тенденції розвитку практики торговельного захисту розвинених країн та, в разі вироблення підходів, впроваджувати їх в українське законодавство.

Зокрема, в силу недостатньо розвиненої практики торговельного захисту в Україні не застосовуються компенсаційні заходи.

Разом з тим, Мінекономрозвитку України розробляє новий закон, який, як очікується, поліпшить практику торговельного захисту від субсидованого імпорту.

Подальший розвиток ситуації навколо ринкового статусу Китаю та нових торгових заходів ЄС може стати поштовхом для розвитку подібних практик в Україні.