Щодо ризиків пов’язаних з ліцензованою діяльністю в Україні компаній з російським капіталом \ контролем

28 червня 2015 року набув чинності Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року (далі – «Закон»).

Закон запровадив, зокрема, підстави для анулювання ліцензій осіб, що контролюються особами держав, що здійснюють збройну агресію проти України та (або) дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України (далі – «Контроль з боку агресора»).

Підставою для анулювання ліцензії повинно бути документальне підтвердження встановлення Контролю з боку агресора.

Закон не застосовується до анулювання ліцензій на здійснення банківської діяльності, діяльності в галузі телебачення та радіомовлення та виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Решта видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, зокрема, провадження професійної діяльності на фондовому ринку, фінансові послуги (страхова діяльність, надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів фінансовими установами, адміністрування фінансових активів, недержавні пенсійні фонди тощо), діяльність в сфері електроенергетики, телекомунікацій, захисту інформації, будівництва, виробництва, торгівлі та імпорту лікарських засобів, медичної практики, транспортування тощо, підпадають під дію обмежень щодо Контролю з боку агресора.

Орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про анулювання ліцензії протягом п'яти робочих днів з дня документального підтвердження Контролю з боку агресора. 
Наразі Закон не містить порядку проведення спеціальної перевірки та надання документального підтвердження щодо Контролю з боку агресора.

При цьому, звертаємо увагу, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вже прийняла ряд рішень про документальне підтвердження Контролю з боку агресора у відношенні професійних учасників українського фондового ринку з російським капіталом та про анулювання відповідних ліцензій.

Рішення про анулювання ліцензій набирає чинності через 30 календарних днів з дня його прийняття і може бути протягом цього строку оскаржене у встановленому порядку.