Влітку 2016 року український парламент ухвалив новий Закон України «Про виконавче провадження» та Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (разом – «Закони про виконавче провадження»). Ці закони спрямовані на вдосконалення виконавчих процедур та посилення захисту прав кредиторів в Україні.

Закони про виконавче провадження, вступають в силу поступово. Деякі важливі зміни коротко викладені нижче:

Починаючи від 5 жовтня 2016 року

  • Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання збільшується від 1 року до 3-х років. Виняток з цього правила становлять, зокрема, виконавчі документи, за якими кредитором є держава Україна, або державний орган – 3 місяці. Зазначене правило буде застосовуватися до виконавчих документів, виданих до набрання Законами про виконавче провадження, чинності.
  • Авансовий платіж виконавчого збору стягувачем стає обов'язковим. Закон України «Про виконавче провадження» встановлює перелік випадків, у яких кредитор звільняється від вищезазначеного авансового платежу (наприклад, стягнення заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди завданої життю та здоров’ю та інші) та встановлює його граничний розмір.

Починаючи від 5 січня 2017 року

  • Створюється Єдиний реєстр боржників (далі «Реєстр»). Це публічний реєстр, який міститиме інформацію про боржників, які мають невиконані майнові зобов’язання за виконавчими документами (за винятком виключень, передбачених Законами про виконавче провадження). Якщо боржник, внесений у Реєстр, звертається до державного реєстратора або нотаріуса з метою відчуження свого майна, такий державний реєстр/нотаріус зобов’язаний відмовити у запиті боржника і повідомити про це орган державної виконавчої служби. Будь-які операції, проведені з майном боржника у період, коли боржник залишається внесеним у Реєстр, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.
  • Вводяться приватні виконавці. Це особи, які матимуть весь спектр повноважень державних виконавців і здійснюватимуть примусове виконання рішень з метою отримання доходів. У Законах про виконавче провадження, передбачений перелік випадків, коли виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання тільки державними виконавцями (наприклад, виконавчі документи щодо державних і комунальних органів, державної, комунальної власності, державних підприємств і т.д.).