Міністерство юстиції України в травні цього року зареєструвало розпорядження Антимонопольного комітету, яким був затверджений порядок розгляду справ про державну допомогу. Нещодавно АМКУ завершив формування відділу моніторингу державної допомоги. Це було зроблено на виконання зобов’язань, зазначених в угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, і може стати суттєвим кроком на шляху забезпечення прозорості використання бюджетних коштів.

Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та європейськими співтовариствами, а також їх державами-членами, підписаною ще 14 червня 1994 року наша країна взяла на себе зобов’язання співпрацювати з ЄС щодо виправлення або усунення антиконкурентних дій. Згідно зі статтею 49 цієї угоди, держава повинна забезпечити наявність та виконання законів, спрямованих проти обмежень конкуренції, до яких вдаються підприємства, що знаходяться в її юрисдикції. Також Україна повинна утримуватися від надання будь-якої державної допомоги окремим підприємствам чи виробництву товарів, крім первинних товарів, визначених ГАТТ, і від надання послуг, які спотворюють або загрожують спотворити конкуренцію.

У той же час угодою про асоціацію між Україною та ЄС для України були передбачені конкретні і чіткі зобов’язання створити механізми надання допомоги з використанням державних ресурсів, які б унеможливлювали спотворення або загрозу спотворення конкуренції шляхом надання несумісних з належним функціонуванням цієї угоди переваг як окремим підприємствам, так і виробництву певних товарів. А також забезпечити прозорість у сфері державної допомоги, зокрема, у відносинах між органами державної влади та державними підприємствами.

Державна допомога, яка спотворює або може спотворити конкуренцію шляхом надання переваг одним виробникам або виробництву окремих товарів, вважається несумісною з належним функціонуванням угоди про асоціацію з ЄС.

Для виконання зазначених зобов’язань Україна повинна прийняти національне законодавство про державну допомогу та створити незалежний у своїй діяльності орган, який, зокрема, буде мати повноваження вирішувати схеми державної допомоги та індивідуальні випадки надання допомоги відповідно до критеріїв, визначених угодою. Крім того, держава повинна створити повний реєстр схем державної допомоги, яка надавалася до створення вищевказаного органу, привести ці схеми у відповідність до критеріїв, визначених угодою про асоціацію.

Угода передбачає, що державна допомога, яка спотворює або може спотворити конкуренцію шляхом надання переваг одним виробникам або виробництву окремих товарів, вважається несумісною з належним його функціонуванням тією мірою, якою вона може впливати на торгівлю між її сторонами. Проте цей документ регламентує і певні випадки, коли державна допомога вважається допустимою. Переважно вони стосуються вирішення важливих соціальних питань або питань економічного розвитку, зокрема, розвитку окремих регіонів.

Умови надання державної допомоги розглянуті в главі 10 «Конкуренція» угоди про асоціацію. В першу чергу при її наданні повинні чітко відслідковуватися:

  • шляхи виділення державних коштів – безпосередньо органами державної влади або опосередковано (наприклад, через державні (комунальні) підприємства або фінансові інститути) державним підприємствам;
  • справжні цілі, для яких виділено кошти.

Крім того, необхідно забезпечити коректне відображення в окремих бухгалтерських рахунках фінансової та організаційної структури будь-якого підприємства, яке користується наданим державою спеціальним або винятковим правом або є уповноваженим на надання послуг, що мають загальний економічний інтерес, і яке отримує компенсацію за надання публічних послуг. Це треба робити таким чином, щоб чітко відстежувалися витрати і доходи, пов’язані з усіма товарами або послугами, щодо яких підприємству надані такі права або які мають загальний економічний інтерес, і які підприємство уповноважене надавати, а також повну інформацію про методи призначення витрат і доходів.

З цією метою передбачається зобов’язання щорічно повідомляти ЄС про загальний обсяг, види і галузевий розподіл державної допомоги, яка може вплинути на торгівлю між Україною та ЄС. Відповідні повідомлення повинні містити інформацію про цілі, форму, обсяг та бюджет, відомствах, які надають допомогу, і, коли це можливо, про одержувачів допомоги.

Особливе значення має впровадження системи контролю держдопомоги, яка базувалася б на основних принципах ЄС в сфері державної допомоги, а також забезпечення розробки в Україні підзаконних нормативно-правових актів з питань державної допомоги з урахуванням критеріїв, що випливають з практики застосування статей 106, 107 і 93 договору про функціонування ЄС, судової практики Суду ЄС, рамкових положень, керівних принципів та інших чинних адміністративних актів ЄС.

В рамках виконання вимог угоди про асоціацію Верховною Радою був прийнятий закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», який встановлює правові основи проведення моніторингу такої держдопомоги і здійснення контролю за її допустимістю для конкуренції.

В принципі, за деякими винятками, закон вважає державну допомогу неприпустимою для конкуренції. Проте якщо шляхом наданням держдопомоги і передбачається надання відповідним суб’єктам певних переваг порівняно з іншими, метою закону є максимальна мінімізація негативних наслідків для конкуренції з одночасним підвищенням ефективності використання державних ресурсів.

При цьому допустимою державною допомогою закон визнає ту, яка надається для забезпечення споживачів соціально важливими товарами (за умови, що вона не є дискримінаційною по відношенню до місця походження товарів), а також для відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Також державна допомога, яка виділяється для певних цілей, передбачених законом, може бути визнана допустимою відповідно до критеріїв оцінки допустимості, які будуть визначатися Кабміном.

Всі особи, що надають державну допомогу, до початку серпня 2018 року мають подати в АМКУ повідомлення про програми підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, які будуть існувати в той час, а будь-яка чинна державна допомога, визнана АМКУ неприпустимою для конкуренції, повинна бути приведена у відповідність до закону.

У той же час самі рішення про визнання допомоги допустимою буде приймати АМКУ, що як уповноважений орган отримав визначені законом повноваження щодо здійснення контролю над допустимістю державної допомоги для конкуренції і зможе визначати приналежність до державної допомоги заходів з підтримки суб’єктів господарювання; оцінювати допустимість державної допомоги для конкуренції; збирати інформацію про заходи щодо підтримки суб’єктів господарювання; проводити моніторинг державної допомоги і вести її реєстр; розглядати справи про державну допомогу і приймати рішення про тимчасове або повне припинення надання незаконної державної допомоги та її повернення. Комітет буде надавати обов’язкові для розгляду рекомендації про внесення змін до умов надання державної допомоги, а також роз’яснення з питань державної допомоги.

Слід звернути увагу на те, що всі особи, що надають державну допомогу, до початку серпня 2018 року мають подати в АМКУ повідомлення про програми підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, які будуть існувати в той час, а будь-яка чинна державна допомога, визнана АМКУ неприпустимою для конкуренції, повинна бути приведена у відповідність до закону.

Оскільки закон визначає в основному загальні принципи регулювання відносин у сфері державної допомоги, АМКУ для імплементації його норм в рамках виконання вимог угоди про асоціацію затвердив ряд важливих положень, а саме:

  • порядок надання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу і про внесення змін до умов чинної державної допомоги;
  • порядок, форми і вимоги щодо надання АМКУ інформації про чинну державну допомогу суб’єктам господарювання;
  • порядок ведення та доступу до реєстру державної допомоги суб’єктам господарювання;
  • порядок проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання.

Звертаємо увагу на те, що порядок проведення моніторингу державної допомоги поширюється на будь-яку підтримку суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів для виробництва товарів або здійснення окремих видів господарської діяльності, крім випадків, передбачених частиною другою статті 3 закону. У ньому докладно визначено процедуру збору і проведення аналізу інформації про заходи щодо підтримки суб’єктів господарювання, контролю дотримання вимог законодавства щодо окремих категорій і форм державної допомоги, допустимої інтенсивності державної допомоги, допустимих витрат, допустимого рівня накопичення сум допомоги одержувачами, забезпечення контролю над державною допомогою, надавачі якої звільнені від обов’язку повідомлення АМКУ, і незначною державною допомогою, а також передбачено формування і ведення реєстру державної допомоги.

У травні цього року пройшло реєстрацію в Мін’юсті розпорядження АМКУ, яким був затверджений порядок розгляду справ про державну допомогу. Цей документ деталізує процедури розгляду справ про державну допомогу суб’єктам господарювання, а також механізм відкликання рішень, прийнятих за результатами розгляду повідомлень про нову державну допомогу або справ про державну допомогу.

Шляхом затвердження вищезазначених порядків, а також створення в структурі Комітету відділу моніторингу державних закупівель та формуванням його штату АМКУ визначив організаційно-правові основи виконання вимог закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», інших нормативних актів держави і міжнародних угод, які Україна взяла на себе в сфері державної допомоги.

Таким чином, можна відзначити певний прогрес у розробці нормативного забезпечення регулювання відносин у сфері надання державної допомоги, як передбачено низкою міжнародних угод України, зокрема, відповідними положеннями угоди про асоціацію. А це, в свою чергу, значною мірою наближає процеси вирішення питань в сфері надання державної допомоги до стандартів ЄС.