Євросоюз має намір посилити контроль за податковими ухиленнями, в першу чергу – з боку великих компаній.

Для цього Європейська комісія готує законодавчі ініціативи з розвитку нещодавно введеного в дію пакету норм, спрямованих на боротьбу з ухиленням від сплати податків. Принаймні, про такі плани повідомив ряд впливових європейських ЗМІ, посилаючись на свої джерела.

Що ж планується посилити?

Мова йде про обов’язкове оприлюднення транснаціональними корпораціями даних про отриманий прибуток і сплачені податки в розрізі кожної з країн, що входять до Європейського Союзу.

Відповідний законопроект, якщо вірити ЗМІ, офіційно буде представлений вже в квітні.

Причиною появи таких ініціатив став так званий «Люкслікс» 2014 року – гучний скандал, коли ЗМІ стало відомо про податкові угоди ряду транснаціональних корпорацій з Люксембургом, що дозволило цим корпораціям заощадити на податках суми, що перевищують дохідну частину бюджету України.

Після цього єврочиновники змогли виявити ряд порушень податкового законодавства з боку великих платників, що неправомірно визначали країну-джерело походження доходів з метою використання переваг, що надаються внутрішнім законодавством окремих юрисдикцій.

Стосовно параметрів передбачуваної реформи єдності ще немає, оскільки передбачувані порогові показники для компаній, що підлягають посиленому контролю (пропонується поширити його на компанії з річним оборотом 750 млн євро), очевидно, звужують коло глобальних гравців, на яких поширюватимуться ці вимоги.

Крім того, для таких компаній не виключена можливість творчо підійти до реформування власної корпоративної структури з метою уникнути такого розкриття.

Чи будуть такі нововведення поширюватися на Україну?

Існує ймовірність, що подібні правила будуть імплементовані в нашій країні, а також що Єврокомісія поширить вимоги про розкриття даних на доходи, отримані в європейських країнах, що не входять до ЄС.

Що чекає на великий український бізнес в такому випадку?

Українських компаній, що досягають передбачуваних порогових показників, очевидно, недостатньо для того, щоб нові правила хоч скільки-небудь негативно вплинули на наповнення українського бюджету внаслідок часткового перенесення бази оподаткування в Європу (навіть якщо для такого підходу будуть підстави).

Це ж стосується і можливої втрати бюджетних надходжень внаслідок застосування Євросоюзом санкцій до транснаціональних корпорацій, які мають джерело походження доходу в Україні. Припускати, що український бюджет формується за рахунок сплачених транснаціональними корпораціями податків, які не дісталися європейським країнам, буде наївно (втім, наприклад, транснаціональні виробники тютюнових виробів дійсно є великими донорами держбюджету, але їх запідозрити в мінімізації можна – вони мають великі виробничі потужності в Україні).

Однак таке рішення ЄС створює шанс для України стати європейською податковою гаванню для транснаціональних корпорацій.

Поки що це виглядає фантастично, але при належній вправності і бажанні влади реально реформувати податкове законодавство і знизити податкове навантаження на бізнес нічого неможливого в цьому немає.

Як мінімум, такі зусилля призведуть до того, що Україна «просто» стане країною з комфортним і зрозумілим податковим режимом.

У будь-якому випадку це пішло б на користь як великому світовому бізнесу, так і нашій державі.