Максим Копейчиков, адвокат, партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», побоюється, що деякі здорові ідеї, закладені в законах про децентралізацію, будуть нівельовані поганим їх виконанням

Не виключено, що вже на цьому тижні Президент підпише всі три «децентралізацій ні» закони, які напряму стосуються спрощення ведення бізнесу. Йдеться про надання місцевій владі, нотаріусам і банкам (при відкритті розрахункового рахунку) права надання адміністративних послуг, пов’язаних як з проведенням різних реєстраційних дій щодо юр- і фізосіб-підприємців, так і з реєстрацією речових прав на нерухомість та їх обтяжень.

Для українського бізнесу це може означати значне скорочення часу і витрат на проведення реєстраційних дій, включаючи оформлення купівлі-продажу нерухомості.

Взамін місцеві влади отримують реальні повноваження з регулювання бізнес-середовища в окремо взятому місті чи районі, як і відповідальність за допущені зловживання – за умови прийняття ними спеціального рішення про надання таких адміністративних послуг.

Слід зазначити, що передача реєстраційних повноважень на місця відбувалася і раніше. Наприклад, була ліквідована окрема державна структура – Укрдержреєстр, держреєстраторів замкнули безпосередньо на Міністерство Юстиції та розмістили у виконкомах, нотаріусам дозволили здійснювати реєстрацію речових прав та т.п. Закони ж про децентралізацію, якщо можна так висловитися, замість еволюції пропонують революцію.

Максим Копейчиков, адвокат, партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», вважає, що Україна навряд чи забезпечить собі верхні рядки в рейтингу Doing Business внаслідок зміни правил реєстрації менш ніж через п’ять років після попередньої, в принципі, успішної реформи. Крім того, він побоюється, що окремі здорові ідеї, закладені в законах, будуть нівельовані убогим їх виконанням.

Наприклад, процедура переходу повноважень з державної реєстрації виписана настільки плутано, що передбаченого законодавцями терміну елементарно може не вистачити. Валерій Вєтров, член Громадської колегії при Державній регуляторної службі та ініціатор створення в Миколаєві першого в Україні єдиного дозвільного центру, вважає: для того щоб розібратися, хто і за що відповідає, трьох місяців зовсім недостатньо, тим більше що місцеві чиновники, що звикли до вказівок зверху, про радикальні зміни поки не відають.

Те ж стосується і «революції» у сфері реєстрації речових прав, яка повинна настати 01 січня 2016 року. Максим Копейчиков зазначає, що у відповідному законі виписані деякі процедури, які раніше затверджувалися на підзаконному рівні, більш широкі повноваження отримали нотаріуси. Незрозуміло інше: як цю процедуру можна запустити протягом місяця?

Адже може повторитися історія чотирирічної давнини, коли на початку 2012 року набула чинності нова процедура реєстрації прав на нерухомість, але через непідготовленість і численних протестів підприємців реформу відклали на рік.

З політичної точки зору, виконання вищеназваних законів дозволить перевести вектор невдоволення українського бізнесу від центру на місця, з практичної – неминуче викличе плутанину і такі звичні українцям тимчасові складнощі, резюмує Максим Копейчиков.

Click here to view the table.