1 вересня 2015 року багато підприємців очікували з таким же трепетом, як і першокласники. І якщо в останніх починався перший навчальний рік у школі, то у підприємців – новий «податковий» період: цього дня вступала в силу оновлена ​​редакція Податкового кодексу України, яка, на думку її розробників, повинна дати старт новій епосі взаємовідносин підприємців з державою, і, за логікою, у підприємців має початися новий виток розвитку і процвітання.

За вже сформованою традицією, розтлумачити суть нововведень вирішив з телеекранів прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у своєму зверненні «10 хвилин з прем’єром». З його вуст підприємці дізналися про те, що в Україні стартував другий етап податкової реформи, який триватиме до 2018 року. А поки в країні перехідний період, ставка єдиного соціального внеску у фонд оплати праці становитиме 20%. Аналогічним буде і розмір податку з доходів фізичних осіб. Уряд не має наміру стягувати податки з мінімальної зарплати, а після 2018 року з заробітної плати буде утримуватися тільки один податок – у розмірі 20%.

У новій редакції Податкового кодексу вирішили закріпити єдину ставку по 4-х ключових податках, а саме: податок на додану вартість, єдиний соціальний внесок, податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток – у розмірі 20%. Паралельно, вводиться «інвестиційний» податковий кредит, але на жаль, конкретні його умови поки що не визначені.

Одним із позитивів можна назвати збереження спрощеної системи оподаткування, яка є запорукою розвитку для малого та середнього бізнесу. При цьому чиновники не приховують, що «спрощенка» може діяти вибірково, щоб звести до нуля можливість використання її великим бізнесом з метою мінімізації податків.

З позитивних моментів також слід відзначити введення єдиного стандарту визначення митної вартості товарів. Безсумнівним плюсом є ліквідація податкової міліції і скорочення кількості працівників Державної фіскальної служби. З «чистого аркуша» планують створити Державну службу фінансових розслідувань.

Решта заяв Арсенія Яценюка про настання «податкового раю» в Україні були не конкретні. А детально проаналізувати подальші плани Кабміну доволі проблематично, оскільки слова не підкріплені поданими до Верховної Ради України законопроектами.

Слід зазначити, що спрощення податкової системи, ставок оподаткування – безумовний прогрес, але, як і завжди, «диявол криється в деталях», і практична реалізація задекларованих змін матиме визначальне значення.

На даний момент говорити про достоїнства і ризики реформи передчасно. Справа в тому, що дуже часто конкретні подальші дії та рішення Кабміну у сфері оподаткування не відповідають публічно заявленим.

Ні для кого не секрет, що реальне податкове навантаження на підприємства за останні півтора року зросло. Можливо, приймаючи нову редакцію податкового кодексу, уряд намагається відіграти ситуацію в плані повернення адекватного податкового навантаження.

У той же час, анонсована керівництвом Кабміну реорганізація, не призведе до повного перезавантаження фіскальної служби. Тому підприємцям не варто розраховувати на зміну ідеології роботи фіскалів. Заяви про те, що фіскальна служба стане сервісом-помічником для підприємців, поки що не знаходять реальних підтверджень, оскільки неможливо побудувати нове зі старими кадрами.

Існуючий мораторій на перевірки для малих суб’єктів – великий плюс. Проте підприємці розуміють, що, незважаючи на мораторій, податкова перевірка все-таки може прийти і до них. Тільки тепер фіскали можуть «прийти в гості» з благословення самого високого керівництва. Крім того, не зняті питання щодо якості перевірок та обґрунтованості донарахувань.

Підприємці розуміють, що свавілля фіскалів дещо знизилося, але не викорінилося. Подібні умови не стимулюють бізнес працювати прозоро.

Також слід брати до уваги, що податкова реформа вже набила оскому бухгалтерам підприємств. Закони та роз’яснення до них змінюються настільки часто, що багато підприємств не бачать доцільності проводити податкове планування своєї діяльності. Невиправдана складність податкового регулювання і його нестабільність – як і раніше, найбільша проблема для підприємців.

Безумовно, Україна потребує реформування податкового законодавства та спрощення бюрократичних процедур. Проте Кабмін повинен пам’ятати, що процес управління завжди передбачає наявність зворотного зв’язку. Складається враження, що при написанні законопроектів, чиновники, як і раніше, не хочуть чути зауважень і побажань підприємців. Або приймають прогресивні закони, але продовжують стягувати податки по-старому.

Хотілося б, щоб чиновники також удосконалювалися, оскільки в суспільстві існує на це серйозний запит.