Слідом за Російською Федерацією, яка в односторонньому порядку припинила дію Договору про зону вільної торгівлі, Молдова задумалася про можливість тимчасового призупинення своїх зобов’язань щодо імпорту деяких товарів з України.

У березні поточного року Міністерство економіки Молдови внесло на розгляд відомств країни проект постанови, яким ініціює тимчасове введення захисних заходів шляхом підвищення імпортних мит до рівня зв’язаних ставок у СОТ на українські товари, які класифікуються за кодами КТН ЗЕД 0207, 0402, 0403, 0405, 0406, 1601 00, 2105 00, 2523.

Іншими словами, міністерство пропонує підвищити з 0% до 10-15% імпортні мита на м’ясо птиці, ковбаси, молоко, масло, сир, морозиво, а також цемент.

Таке рішення буде дискримінаційним, оскільки спрямоване тільки на українські товари. Постраждає середній бізнес, розміщений у прикордонній зоні та орієнтований на молдавський ринок, а також великі виробники, включаючи транснаціональні компанії.

У двосторонній торгівлі мито не стягується з цих товарів на підставі Договору про зону вільної торгівлі СНД, а юридичні підстави для підвищення мит відсутні.

У Договорі і в зобов’язаннях Молдови в СОТ чітко передбачені механізми, якими країни можуть скористатися для захисту внутрішнього ринку. Наприклад, введення захисних мит в результаті проведення розслідування, в рамках якого необхідно протягом дев’яти місяців довести факти різко збільшеного імпорту, нанесення шкоди, наявність причинно-наслідкового зв’язку, а також зробити розрахунок захисного мита на підставі даних, наданих зацікавленими сторонами. Не кажучи вже про те, що захисні заходи застосовуються не до конкретної країни, а до всіх країн.

Однак в проекті постанови, який зараз обговорюється, про цю процедуру не йдеться, а рівень ставок мит вже визначено – максимальна ставка мита, допустима за умовами членства країни в СОТ. Це означає, що Молдова має намір ввести дискримінаційні мита в односторонньому порядку, грубо порушивши Договір про зону вільної торгівлі СНД.

Не виключено, що подібні ідеї є лобіюванням інтересів конкретних бізнес-груп. Буквально нещодавно в молдавських ЗМІ повідомлялося, що молочна галузь внесла заяву про початок розслідування проти українських товарів. Проте процедура так і не була розпочата, що свідчить про недостатність доказів.

Також піднімалося питання на засіданні парламентської комісії з питань сільського господарства і харчової промисловості, в рамках якого члени вимагали роз’яснень від відповідальних органів Молдови, а також вжиття заходів щодо виключення з-під дії режиму вільної торгівлі СНД продуктів, що швидко псуються, щоб забезпечити торгівлю на ринку виключно місцевими товарами. Очікується також вжиття заходів щодо недопущення вільного ввезення в Молдову продуктів тваринництва приватними особами.

Складається враження, що молдавська сторона дуже хоче закрити ринок, але не може юридично обґрунтувати своє бажання, виправдовуючи ініціативи складною ситуацією через великий наплив українських товарів, які потрапили під санкції РФ.

За даними Держстату України за 2015 рік, загальний товарообіг України з Республікою Молдова становить $565,5 млн, з них експорт – $524,3 млн, імпорт – $41,2 млн.

Судячи зі статистики, Україна більше зацікавлена в торгівлі, ніж Молдова, але це не є підставою для введення захисних заходів шляхом порушення договору.

Однак недооцінювати дії Молдови не варто, оскільки вона вже раніше приймала дискримінаційні рішення, застосовуючи імпортний збір на товари в PET і Tetra Pak. Нагадаємо, що цей збір не стягується з місцевих молдавських виробників, що робить значний сегмент української продовольчої продукції (мінеральні води, соки, пиво, оцет і т.д.), неконкурентним порівняно з продукцією місцевого виробництва.

Якщо Молдова відважиться підвищити мита, то неодмінно порушить принцип міжнародного права Pacta sunt servanda (з латинської – «договори повинні виконуватися»), що є «поганим тоном» і спричинить великі репутаційні ризики на міжнародній арені. Адже не дарма цей принцип був закріплений в Статуті ООН і Віденської конвенції про право міжнародних договорів.

По суті, Молдова ризикує втратити свій імідж торгового партнера через $31 млн (вартість імпорту товарів, які хочуть обмежити), що становить близько 8,5% від загального українсько-молдавського торгового обороту. Торгові партнери Молдови в подальшому будуть витрачати свої зусилля на підстрахування в торгових відносинах, розуміючи, що ця країна непередбачувана, з відсутністю планування своїх дій.

Крім того, такі дії можуть спричинити непередбачувану негативну реакцію інших учасників договору, зокрема України.

Адже всім відомо, що механізм врегулювання спору в рамках Договору не працює до цього часу, тому український бізнес почне вимагати адекватної реакції, наприклад, введення обмежень для алкогольної продукції Молдови.

В подальшому такі тенденції в торгових відносинах держав СНД можуть привести до необхідності глобального перегляду умов торгівлі між країнами.

Відповідно, залишається сподіватися, що ініціативи Мінекономіки Молдови залишаться без підтримки уряду і парламенту цієї країни.