27 квітня поточного року на засіданні уряду Молдови була прийнята постанова, якою була встановлена тарифну квота на деякі товари з України.

Це означає, що вище встановленої квоти буде стягуватися мито на рівні поточної зв’язаної ставки Молдови в СОТ. Очікується, що обмеження наберуть чинності одразу після оприлюднення (передбачається, що це буде в найближчі дні) та будуть діяти до 1 січня 2017 року.

У зв’язку з цим важливо нагадати, що торгові відносини між Україною та Молдовою регулюються міжнародними договорами та країни не мають права в односторонньому порядку змінювати правила торгівлі.

У разі порушення торгових зобов’язань постраждала країна може задіяти механізми врегулювання спору. Для цього дуже важливо визначити, який саме договір був порушений та за якою процедурою можна оскаржити порушення.

Що порушила Молдова?

При вступі до СОТ Молдова прийняла на себе зобов’язання не підвищувати рівень мит вище пов’язаних ставок, які були зафіксовані в тарифному графіку, та надавати торговий режим без дискримінації для всіх країн СОТ, включаючи Україну.

Відповідно до правил СОТ, існує можливість застосування більш ліберального режиму торгівлі, якщо додатково укладається угода про митний союз або зону вільної торгівлі.

Ратифікувавши Договір про зону вільної торгівлі СНД від 18.10.2011 року, Молдова зобов’язалася обнулити мита у взаємній торгівлі з Україною на двосторонньому рівні. У статтях 2 і 3 Договору передбачено, що сторони не застосовують мита та кількісні обмеження у взаємній торгівлі, крім тих винятків, які дозволяються статтями 8 та 9 Договору.

Таким чином, Договір, за певних умов, дає право введення спеціальних захисних заходів лише в результаті розслідування, коли імпорт здійснюється в таких кількостях та на таких умовах, які завдають шкоди або створюють неминучу загрозу збитків, а також у зв’язку з демпінговим або субсидованим імпортом.

Ці ж правила закріплені і в угодах СОТ.

Спеціальні захисні заходи вводяться в вигляді мит або квот і застосовуються до всіх країн, а не до однієї конкретної.

Існують чіткі вимоги до повідомлення Комітету СОТ про захисні заходи, про початок розслідування, встановлення збитку і прийнятті рішення про введення заходів.

Тобто зацікавлена сторона СОТ має право заздалегідь ознайомитися з матеріалами розслідування, захистити свої інтереси в рамках процедури, взяти участь у публічних слуханнях та консультаціях, вимагати надання поступок з інших товарів …

Таким чином, якщо припустити, що молдавським виробникам наноситься збиток різким збільшенням імпорту з України, то Молдова повинна була почати спеціальне захисне розслідування, а не ігнорувати вимоги міжнародних договорів, підвищуючи мита в односторонньому порядку.

Тим самим наші сусіди порушили Договір про зону вільної торгівлі СНД, а також принцип створення зон вільної торгівлі, закладений у ст. 24 Угоди ГАТТ, а також Угоду про захисні заходи СОТ.

Які подальші дії України?

Уряд України прийняв превентивні заходи для вирішення цього питання, проводячи зустрічі на рівні послів, направляючи офіційні письмові звернення, консультуючись на експертному рівні, відбувся навіть телефонна розмова на рівні віце-прем’єрів.

Безумовно, і в подальшому варто дотримуватися своєї дипломатичної тактики вирішення проблемного питання, запросивши консультації, бажано – на рівні не нижче заступників міністрів, щоб збільшити ймовірність отримання бажаного результату.

Якщо протягом розумного часу обмеження не будуть скасовані, варто припустити, що піде адекватна реакція України у вигляді відповідних заходів за недружні та дискримінаційні дії, як про це заявив віце-прем’єр Степан Кубів.

У будь-якому випадку не варто сумніватися, що Київ відреагує на порушення Кишинева. Це питання має принциповий характер з точки зору «ланцюгової реакції» з боку інших країн-учасниць Договору, а також ймовірності подальшої пролонгації заходів на 2017 рік або розширення заходів на більш широкий перелік товарів.

При цьому діяти треба швидко – при вступі в силу обмежень, запропонований Кишиневом обсяг квот буде вичерпаний вже до осені.

Розглянемо ж основні юридичні механізми, які може використати Україна.

Чи є надія на арбітраж СНД?

Головна складність у тому, що врегулювання спору між Україною та Молдовою має здійснюватися за процедурою, передбаченою Договором про зону вільної торгівлі СНД.

Відповідно до статті 19 Договору, Україна може запросити консультації у Молдови з метою досягнення взаємоприйнятного усунення виниклих розбіжностей, якщо вона вважатиме, що Молдова не виконує своїх зобов’язань за Договором і таке невиконання зобов’язань завдає або загрожує завдати шкоди економічним інтересам.

Якщо сторони не досягнуть згоди, спір може бути переданий на розгляд комісії експертів відповідно до процедури вирішення спорів, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до встановлених правил, суперечка може бути розглянута комісією експертів, що складається з трьох осіб, які вибираються зі списку експертів, опублікованого на сайті Виконавчого комітету СНД.

Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан та Україна надали свої кандидатури експертів, але більшість із зазначених осіб є службовцями органів державної влади країн-учасниць. Наприклад, від Молдови визначені три кандидатури – один співробітник Мін’юсту та два співробітники Мінекономрозвитку.

Відповідно, не варто очікувати неупередженого розгляду без впливу країни на рішення експерта.

Більш того, оперативно скликати експертів і розглянути спір Україна не зможе, оскільки в державному бюджеті України не передбачені кошти на оплату послуг експертів, а також не прийнятий порядок залучення юридичних радників для врегулювання суперечок.

На практиці з моменту вступу в силу Договору Україна один раз проводила консультації з ст. 19 Договору, і то з ініціативи Росії, в зв’язку з введенням Україною спеціальних мит на легкові автомобілі. У підсумку РФ не скликала комісію експертів, а вважала за краще приєднатися до суперечки в СОТ, який ініціювала Японія.

З огляду на складності, які виникають у зв’язку з реалізацією положень за процедурою, передбаченою цим Договором, не варто очікувати, що Україна піде цим шляхом вирішення спору.

Судитися в Молдові

Не варто забувати про можливість оскаржити рішення в національних судах Молдови, оскільки постанова була прийнята з порушенням внутрішнього законодавства цієї країни.

У статті 8 Конституції закріплено, що Республіка Молдова зобов’язується дотримуватися вимог Статуту Організації Об’єднаних Націй, а також договори, одні��ю зі сторін яких вона є, будувати свої відносини з іншими державами на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Один з основних принципів міжнародного права, закріплений в Статуті ООН, свідчить, що «договори повинні виконуватися».

Договір про зону вільної торгівлі СНД належним чином ратифікований Молдовою і має вищу юридичну силу над прийнятою постановою уряду.

Інше питання, наскільки судова система Молдови готова прийняти незалежне та неупереджене рішення.

СОТ та відповідні заходи

Відповідно до Домовленості СОТ про правила та процедури вирішення спорів, Україна має право запросити консультації для досягнення взаємоприйнятного усунення розбіжностей, що виникли з порушення норм СОТ і надалі скликати групу експертів для врегулювання спору, якщо в цьому буде необхідність.

У цьому питанні Євросоюз підтримає Україну, оскільки подібний негативний прецедент може зачепити інтереси і ЄС, недавно уклав з Молдовою Договір про асоціацію, що включає зону вільної торгівлі.

Недоліком цієї процедури може бути її тривалість. Поки справа дійде до врегулювання спору, тимчасові заходи припинять свою дію.

До того ж Молдова не застосувала мито вище поточної зв’язаної ставки в СОТ і не порушила свої тарифні зобов’язання, закріплені в угодах СОТ, тому Україні буде складніше довести порушення, посилаючись лише на норми СОТ.

Разом з тим, звернення до цього механізму допоможе уникнути продовження заходів на 2017 рік та зобов’язати Молдови не приймати подібні рішення в подальшому.

Залишається єдиний оперативний крок – прийняття адекватних заходів щодо молдовського імпорту.

Де-факто Україна також може відійти від своїх міжнародних зобов’язань і ввести адекватні заходи у відповідь на підставі закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Практика застосування таких заходів в Україні вже існує, наприклад, введення заходів проти Білорусі та Узбекистану в 2015 році.

Адекватні заходи можуть бути прийняті дуже оперативно, але швидше за все виникнуть проблеми з визначенням товару, який потрапить під дію заходів, адже, за даними Держстату України за 2015 рік, загальний товарообіг України з Республікою Молдова становить $ 565,5 млн, з них експорт – $ 524,3 млн, імпорт – $ 41,2 млн.

Недолік цього механізму полягає в тому, що Україна сама виявиться порушником Договору.

Позитив – це швидкий спосіб реакції і наявність позиції при переговорах.