У парламенті зареєстровано два президентські законопроекти: № 3769 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказного провадження у цивільному та господарському судочинстві» і № 3768 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві». Микола Буртовий, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери», проаналізував для «Юридичної практики» запропоновані зміни:

«Внесені законопроекти, є необхідною умовою для виконання Меморандуму про економічну і фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, згідно з яким Україна взяла на себе зобов’язання прийняти закони, що підсилюють положення процесуальних законів щодо порядку оплати за здійснення внутрішніх транзакцій, а також у частині накладення арешту на банківські рахунки.

Законопроектом № 3769 передбачається спрощення процедури стягнення грошової заборгованості, що має безперечний характер, виникла на підставі письмових угод і не перевищує 100 мін. зп для фізичних осіб (137,8 тис. грн) і 1000 мін. зп для юридичних осіб – 1,378 тис. грн відповідно. При цьому, спрощення процедури має бути реалізоване за рахунок: електронної форми судочинства і коротких строків на розгляд та прийняття судом рішення про видачу наказу (3 дні з моменту подання вимоги).

Найбільш привабливим моментом цієї процедури є розмір судового збору за подання вимоги. Пропонується встановити розмір збору на рівні 0,3 мін. зп для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і 0,1 для фізичних осіб.

Таким чином, якби закон набув чинності зараз, при поданні позову про стягнення 1,378 тис. грн за загальною процедурою, кредитору необхідно заплатити 1,5% від суми позову, тобто 20670,00 грн, а за електронною процедурою – всього лише 413,4 грн.

Законопроект передбачає, що наказ набуде чинності у разі відсутності у боржника заперечень. При їх наявності, суд без додаткових умов скасує наказ і кредитору слід звертатися до суду за загальною процедурою позовного провадження.

Загалом законопроект повинен істотно розвантажити цивільні та господарські суди, оскільки з великою часткою ймовірності, малозначимі за сумою позову і безспірні заборгованості перейдуть у сферу електронного правосуддя.

Найбільш проблемним моментом щодо реалізації проекту може стати обов’язкова наявність у сторін електронного цифрового підпису. Якщо у більшості юросіб він вже є у зв’язку з поданням електронних форм звітності, то для фізичних осіб це може стати додатковою перешкодою для доступу до нової форми судочинства.

Другий законопроект № 3768 передбачає створення електронної системи автоматизованого арешту коштів, яка за задумом автора законопроекту дозволить забезпечити оперативне (в межах декількох хвилин) фактичне накладення арешту на грошові кошти боржника відповідно до судового рішення або постанови державного виконавця та виключить ризики виведення відповідачем (боржником) коштів з його рахунку.

Слід зазначити, що набуття чинності коментованих законів заплановано на початок 2018 року».