Борислав Береза ​​та Ігор Луценко пропонують внести зміни до «закону Савченко». Зареєстрований цими народними депутатами законопроект № 4032 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання)» пропонує виключити дію «закону Савченко» на осіб, які відбувають покарання (або підозрюються) за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Ірина Кузіна, адвокат, керівник Харківського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери», проаналізувала для «Юридичної практики» чергові запропоновані зміни:

«Прийняття законопроекту № 4032 посилить алогізм «закону Савченко», можна сказати, створить парадокс «в квадраті».

Як я висловлювалася раніше, прийняттям «закону Савченко» наша держава визнала неналежними умови попереднього ув’язнення, тобто визнала за собою порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо абсолютно всіх осіб, які утримуються під вартою до вироку суду. Цей закон (виходячи з пояснювальної записки до законопроекту) був покликаний скоротити в часі таке порушення. На мою думку, ці заходи абсолютно недостатні для дотримання Україною ст. 3 Конвенції.

Тепер же шляхом прийняття законопроекту № 4032 держава ніби говорить: «Ну, добре, підозрювані та обвинувачувані у тяжких і особливо тяжких злочинах можуть і потерпіти нелюдські умови». І це до винесення судом обвинувального вироку. Чи відповідає це Конвенції та практиці Європейського суду? Ще більше не відповідає.

Чому обрано критерій тяжкості інкримінованого злочину? Наприклад, законодавство про амністію, зокрема, Закон України «Про застосування амністії в Україні», встановлює більш індивідуалізовані критерії – враховує рецидив, міру покарання, особливо небезпечні для суспільства склади та інше.

Чи досягне законопроект № 4032 заявленої в пояснювальній записці мети розвантажити місця попереднього ув’язнення? Більшість осіб, які утримуються під вартою, – раніше судимі обвинувачені у повторних пограбуваннях (ч.2 ст.186), крадіжках з проникненням (ч.3 ст.185) та розбоях (ст.187). Тепер їх перерахунок «день за два» не торкнеться.

Так до кого проект № 4032 взагалі буде застосовуватися, якщо до підозрюваних у злочинах невеликої та середньої тяжкості утримання під вартою застосовується нечасто?

Очевидно, до підозрюваних, до яких згідно з ч.5 ст.176 КПК України може бути застосоване лише утримання під вартою без можливості застави – ч.1 ст.110 («сепаратизм»), ч.1 ст.110-2 («фінансування сепаратизму»), ч.1 ст.258-1 («залучення до терористичного акту»), ст.258-2 («публічні заклики до вчинення терористичних актів»), ч.1 ст.260 («створення і участь у незаконних воєнізованих формуваннях») – все це злочини середньої тяжкості.

Дивні стимули, чи вам не здається?

Враховуючи ч.4 ст.5 КК України про зворотну силу більш м’якого закону, законопроект № 4032 почне реально працювати лише щодо «новачків», затриманих після набрання ним чинності. І судових помилок тут не уникнути».