1 травня 2016 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів інвесторів».

Зокрема, істотно модифікується багато ключових положень Закону України «Про акціонерні товариства». Ряд змін торкнувся і правового статусу публічних (ПАТ) та приватних акціонерних товариств (ПрАТ).

Однією з головних новел акціонерного законодавства стане виключення існуючої зараз вимоги про те, що кількісний склад акціонерів ПрАТ не може перевищувати 100 акціонерів. Для багатьох великих компаній, які отримали тисячі акціонерів з числа трудового колективу в ході приватизації, саме це положення Закону було головною перешкодою на шляху до зміни типу в ПрАТ. Зараз цей бар’єр знімається і вже цілий ряд компаній вніс до порядку денного річних загальних зборів акціонерів питання про зміну типу з ПрАТ на ПАТ. Прогнозується, що вже до кінця цього року їхній приклад наслідують й інші компанії, які не бажають виконувати обтяжливі вимоги, що пред’являються законом до ПАТ, в тому числі вимоги щодо лістингу.

Якщо на сьогоднішній день ПАТ зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондової біржі (тобто акції ПАТ можуть бути віднесені як до категорії лістингових цінних паперів, так і до категорії позалістингових цінних паперів), то з 01.05.2016 року ПАТ буде зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового реєстру і залишатися в ньому хоча б на одній фондовій біржі України (тобто акції ПАТ повинні бути віднесені лише до категорії лістингових цінних паперів хоча б на одній фондовій біржі). З огляду на недавні зміни у вимогах до лістингових цінних паперів та їх емітентів (наприклад, для акцій першого рівня лістингу мінімальна частка акцій, що перебувають у вільному обігу, повинна становити не менше 25%, а для другого рівня – не менше 10%, при цьому у двох інвесторів сумарно не може бути більше 50% від цієї частки). Зрозуміло, що в країні з максимально монополізованим ринком, де free float акцій становить в кращому випадку 5%, набагато простіше змінити організаційний тип то

вариства, ніж намагатися виконувати нові лістингові вимоги. Тим більше, що багато українських ПАТ об’єктивно не дотягують до рівня європейських стандартів публічних компаній, зокрема, щодо прозорості володіння компанією, якості активів, рівня корпоративного управління і захисту інтересів інвесторів.

Новий Закон також виправив проблемну ситуацію, пов’язану з оцінкою акцій ПАТ. Законодавчо передбачені випадки, коли необхідно проводити оцінку ринкової вартості акцій (наприклад, у випадках обов’язкового викупу акцій у акціонерів). Для ПАТ така оцінка здійснюється за допомогою біржових механізмів визначення біржового курсу акцій. На практиці ж акції багатьох ПАТ тільки формально внесені до біржового списку на біржах, реально ж ніякі операції з їх цінними паперами на біржовому ринку не здійснюються, і визначити їх біржовий курс не представляється можливим. Новий Закон зазначає, що ринкова вартість акцій ПАТ, які знаходяться в обігу на фондових біржах, буде визначатися як середній біржовий курс таких цінних паперів, розрахований фондовою біржею за останні три місяці їх обігу. У разі, якщо ринкову вартість таких цінних паперів ПАТ на біржі за останні три місяці їх обігу визначити неможливо, вона буде визначатися із залученням незалежного оцінювача (тобто як у випадку з ПрАТ).

Зміни торкнулися і порядку формування наглядової ради. Тепер в ПрАТ члени наглядової ради обиратимуться шляхом кумулятивного голосування, якщо інший спосіб не встановлено статутом ПрАТ, не рідше, ніж раз на три роки (в ПАТ – щорічно). Крім того, з 01.05.2016 року наглядова рада ПАТ повинна включати не менше двох незалежних директорів, відповідно до критеріїв, передбачених у законі. Практика обрання незалежних директорів до наглядової ради відповідає європейським стандартам корпоративного управління, сприяє об’єктивності і прозорості при прийнятті рішень цим органом управління, захищає інтереси міноритарних акціонерів. Також в ПАТ обов’язково будуть створюватися комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства і комітет з питань призначень. Дані комітети повинні будуть складатися виключно або переважно з членів наглядової ради, які є незалежними директорами, і очолюватися ними. Це, знову-таки, поширена на Заході практика корпоративного управління, що дозволяє залучати зовнішніх експертів для участі в ухваленні рішення з найбільш вразливих (з точки зору можливих махінацій і корупції) питань.

Ці та інші нововведення свідчать про посилення відмінностей між ПАТ та ПрАТ, підвищення вимог до компаній, що працюють в організаційно-правовій формі ПАТ, а також про загальний курс законодавця та регулятора на зниження кількості ПАТ за рахунок підвищення якості їх корпоративного управління.