Парламент зробив перший крок на шляху до передачі повноважень Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, що були отримані від корупційних та інших злочинів не тільки на збереження активів, на які накладено арешт в кримінальному провадженні, а також і на володіння, користування та/або розпорядження такими активами, в тому числі правом реалізації, технологічної переробки або передачі в управління активів, конфіскованих в кримінальному провадженні. Відповідний законопроект №4056 був прийнятий в першому читанні, проте ухвалення його в цілому в той же день народні депутати не підтримали.

Іван Божко, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери», прокоментував «Юридичної практики» прийдешні нововведення:

«Даним законопроектом пропонується наділити Національне агентство повноваженнями щодо володіння, користування та/або розпорядження активами, на які накладено арешт в кримінальному провадженні, в тому числі правом реалізації, технологічної переробки або передачі в управління активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що подібні положення містяться в Директиві 2014/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 03 квітня 2014 «Про заморожування та конфіскацію інструментів та доходів здобутих злочинним шляхом в Європейському союзі», пункт 32 якої передбачає, що активи, заморожені у зв’язку з можливою ​​подальшою конфіскацією, повинні підлягати адекватному управлінню, щоб не втрачати свою економічну цінність (для цього державам-членам слід вживати необхідних для цього заходів, включаючи можливість продажу або передачі майна для зменшення подібних втрат). Тобто зміни, запропоновані законопроектом, фактично спрямовані на адаптацію українського законодавства до законодавства Європейського Союзу про боротьбу з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

Що стосується розпорядження подібного роду активами, то частина 4 статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, що були отримані від корупційних та інших злочинів», в редакції запропонованій законопроектом, передбачає, що реалізація або технічна переробка допускається у випадках, що стосуються предметів або великих партій товарів, зберігання яких через їх громіздкість чи інших причин неможливе без надмірних труднощів, або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їхньою вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню. З одного боку, формулювання досить розмиті та можуть допускати двояке тлумачення, з іншого – в проекті Закону також передбачається, що Кабінетом Міністрів України буде встановлено приблизний перелік такого майна. Подібні заходи Національне агентство зможе застосовувати тільки на підставі відповідної ухвали слідчого судді або суду, але, в той же час, в законопроекті відсутні роз’яснення про можливість оскарження таких рішень, як і про те, що подача скарги на ухвалу про передачу активів для реалізації або технологічної переробки зупиняє його виконання.

При захисті активів від неправомірних дій, слід враховувати, що повноваження Національного агентства з управління та розпорядження майном виникають тільки після накладення на нього арешту. Тобто, захист майнових прав, як і раніше, буде базуватися на оскарженні або недопущенні застосування слідчим суддею/судом зазначених заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, слід акцентувати увагу на необхідності доведення органами слідства та прокурором того, що дане майно отримано підозрюваним, обвинуваченим чи засудженою особою злочинним шляхом або є доходом від скоєного злочину, або про те, що третя особа, що не є законним набувачем такого майна, знала або могла знати про його походження.

Більш детально про застосування подібних норм можна буде говорити вже після формування відповідної судової практики».