Напередодні Голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що Нацбанк буде звертатися в суди всіх необхідних юрисдикцій, щоб реалізувати персональні гарантії власників неплатоспроможних банків, які отримали стабілізаційні кредити.

У цьому світлі також цікаво, які шанси Фонду гарантування вкладів отримати компенсацію від бенефіціарів банків та їх компаній.

Шанси насправді високі. За умови, якщо буде доведена вина такої особи у заподіянні збитку банку або його кредиторам.

Як відомо, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку, до пов’язаної з банком особи. А точніше – саме до тієї особи, з чиєї вини кредиторам або банку було завдано збитків, або до пов’язаної особи, яка в результаті таких дій отримала майнову вигоду.

У разі відмови у задоволенні таких вимог Фонду або їх невиконання у встановлений строк Фонд звертається з такими вимогами до суду.

При цьому ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для завершення судового розгляду на підставі позову Фонду. Також ліквідація не є підставою для звільнення від відповідальності пов’язаної з банком особи, що заподіяла шкоду банку.

Якими можуть бути юридичні наслідки банкрутства банку для його головного бенефіціара?

Українське банківське законодавство передбачає, що власники істотної участі в банках, тобто особи, які володіють 10 і більше відсотками акцій, зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку.

У разі встановлення факту доведення банку до неплатоспроможності з вини пов’язаної з банком особи (до числа пов’язаних осіб відносяться і контролери банку, і власники істотної участі), така особа буде нести цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Зокрема, пов’язана з банком особа, дії чи бездіяльність якої привели до заподіяння банку збитку з її вини, несе відповідальність своїм майном.

При цьому, якщо внаслідок дій чи бездіяльності пов’язаної з банком особи банку було завдано збитків, а інша особа в результаті таких дій отримала майнову вигоду, такі особи будуть нести солідарну відповідальність за заподіяний банку збиток.

Згідно з Кримінальним кодексом України, умисні дії по доведенню банку до неплатоспроможності караються обмеженням або позбавленням волі на строк від одного до п’яти років з накладенням штрафу у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тобто від 85 тисяч до 170 тисяч гривень.

Також кодекс передбачає для винного позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Щоправда, для настання кримінальної відповідальності потрібно ще довести, що такі дії завдали державі чи кредитору велику матеріальну шкоду, під якою розуміється сума, що перевищує 170 тисяч гривень.

Така відповідальність передбачена тільки для тих акціонерів, які відносяться до категорії пов’язаних з банком осіб.