Джерело: Forbes.ua

18 квітня державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» відкрило доступ до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які тепер можна завантажити у вигляді файлу з Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. Це було зроблено відповідно до кількох законодавчих актів, прийнятих в Україні раніше.

Ще рік тому – 9 квітня 2015 року – Верховна Рада прийняла Закон №319-VIII, яким були внесені зміни в законодавство, що регулює доступ до публічної інформації. Метою цих змін була названа «реалізація права на доступ до інформації, яка становить суспільний інтерес, забезпечує прозорість в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

Потім урядовою постановою №835 від 21 жовтня 2015 року був конкретизований спосіб розміщення подібної інформації та перелік баз даних, розпорядниками яких виступають органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Серед них – єдині реєстри, нормативи, переліки, довідники, огляди і т.д. В цілому було названо більше 300 інформаційних систем.

Розглянемо причини, що спонукали відкрити доступ до такого роду баз даних.

Причина перша: європейська інтеграція

Підписавши угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання проводити адаптацію чинного законодавства нашої країни до законодавства Євросоюзу (стаття 114 угоди). Подібні правовідносини в законодавстві Європейського Союзу регулюються директивами 2003/98/ЄС від 17 листопада 2003 року і 2013/37/EU від 26 червня 2013 року, а також узгоджуються із запущеною Європейською Комісією в 2011 році стратегією Open Data Strategy for Europe (IP/11/1524).

У цих актах держави-члени Євросоюзу взяли на себе зобов’язання проводити відкриту інформаційну політику, заохочуючи широку доступність і повторне використання інформації публічного сектора як для особистих, так і для комерційних цілей, з мінімальними правовими, технічними або фінансовими бар’єрами або взагалі без них.

Причина друга: боротьба з корупцією

Ця причина тісно пов’язана з попередньою, але вже в правовому полі нашої країни. 8 серпня 2015 року українськими законодавцями був прийнятий закон «Про основи державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», яким прописується забезпечення доступу до інформації як однієї з найважливіших передумов для запобігання корупції.

Одним з антикорупційних заходів вказана «необхідність внесення змін до законодавства з метою вільного доступу до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців через інтернет, зокрема до даних про кінцевих вигодонабувачів (бенефіціарів) юридичних осіб».

Причина третя: міжнародна ініціатива

20 вересня 2011 року на сесії Генеральної Асамблеї ООН була заснована міжнародна ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд». Метою ініціативи є розширення доступу до публічної інформації про діяльність органів влади, залучення громадянського суспільства до формування державної політики, впровадження високих стандартів професійної чесності в державному управлінні та використання нових технологій для відкритості і підзвітності.

Україна заявила про своє приєднання до цього почину в квітні 2012 року, відповідне рішення було оформлене розпорядженням Кабінету міністрів України № 220-р. Для реалізації програми «Відкритий уряд» 26 листопада 2014 року був затверджений план дій з впровадження ініціативи в 2014-2015 роках, яким, серед іншого, передбачалося впровадження ряду заходів щодо забезпечення відкритості та прозорості державної політики.

Позитивні ефекти від відповідного нововведення слід розглядати в комплексі з іншими інструментами доступу до публічної інформації. Європейською Комісією ще в 2011 році було підраховано, що використання інформації у вигляді «відкритих даних» може принести економіці Європейського Союзу додатково 40 млрд євро доходу щорічно, оскільки це буде засобом контролю над органами державної влади та органами місцевого самоврядування, сприятиме запобіганню корупції, а також підвищить ефективність діяльності державних органів і якості їхніх послуг. Звичайно, в наших реаліях розраховувати на такий приголомшуючий результат не доводиться, в той же час подібні рішення будуть сприяти покращенню загального інвестиційного клімату, розвитку ринку інформаційних послуг та підвищенню рівня довіри населення до діяльності представників публічної влади України.

У той же час опублікування відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не можна назвати якимось революційним кроком у сфері доступу до інформації про суб’єктів господарювання та громадські формування. Починаючи з 2011 року, відповідні дані були доступні для безкоштовного перегляду на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» − для цього функціонував пошук за контекстом (по найменуванню юридичної особи, його коду ЄДРПОУ або імені фізичної особи-підприємця, його ІПН).

Надалі доступ до відповідної послуги був переміщений на веб-ресурс Міністерства юстиції України, де існує і по сьогоднішній день. При цьому, на відміну від відомостей, доступних для онлайн-перегляду, опубліковані 18 квітня 2016 року бази даних містять інформацію в досить скороченому вигляді. Тобто це нововведення, за винятком можливості перегляду даних без доступу до мережі інтернет, фактично плюсів не має.